За оцінками ООН, до 2050 року кількість людей на планеті, яким понад 100 років, зросте до трьох мільйонів. Тим часом канадські дослідники заявляють про наближення ери наддовгожителів — людей, які вже наприкінці цього століття зможуть перетнути вікову межу 130 і навіть 180 років!
Наразі ж у верифікованому списку найстаріших людей планети, що починається з числа 112, пальму першості з 1997 року втримує француженка Жанна Кальман. Вона прожила 122 роки і 164 дні. Науковці досі не одностайні в думці щодо того, які саме фактори найбільше сприяли довгожительству пані Кальман та інших рекордсменів.
За одним із найсвіжіших досліджень цієї теми, довгожителі мають більш сприятливий метаболічний фенотип. Це, зокрема, здатність організму відновлювати кров’яні клітини, що невластиво іншим людям. Тімоті Пирков, дослідник із Сінгапуру, та його колеги вивчали темпи старіння у трьох великих групах людей у різних країнах світу. Щоб визначити відхилення від стабільного здоров’я, вони оцінювали показники крові. У кожній з груп картина була подібна: зі збільшенням віку спостерігалося поступове зниження здатності організму відновлювати клітини крові. А темпи такого зниження пришвидшувались після 35 — 40 років. Тобто саме з цього віку, за спостереженням науковців, організм сповільнює свою здатність до оновлення і набирає обертів процес старіння.
Цікава річ, Пирков і його колеги підрахували, коли здатність відновлювати кров’яні клітини у довгожителів зникне цілковито, що призведе до смерті. І визначили діапазон: від 120 до 150 років. Тож, на їхню думку, такий вік — цілком осяжний для довгожителів.
— Поділ та оновлення клітин напряму пов’язані зі старінням та смертю. Адже чим активніше клітина ділиться, а це врешті призводить до того, що цей процес припиняється, тим більші темпи старіння, — каже професор Микола Макарчук, доктор біологічних наук, завідувач кафедри Інституту біології і медицини. — Індикаторами такого внутрішньоклітинного старіння є теломери — кінцеві ділянки хромосом, які вкорочуються щоразу, коли клітини діляться.
Вченi пробували подовжувати теломери за допомогою спеціального ферменту, який вiдповiдає за повернення їх до нормального розмiру пiсля кожного клiтинного подiлу, але зіткнулися із сумним фактом: наслідком такого втручання з великою ймовірністю є онкопереродження. Утім довгожителі, як досліджено, мають ген, який впливає на те, що теломери вкорочуються повільніше, ніж в інших людей. Тож, можливо, в цьому і полягає генетичний секрет довголіття.
— Що ще вирізняє довгожителів з-поміж інших людей?
— Зокрема, гени, які впливають на антиоксидантний обмін, роботу імунної системи, — каже Віктор Досенко, доктор медичних наук, патофізіолог і генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. Богомольця НАНУ. — Існує також варіант гена, що відповідає за очищення нашого організму від внутрішньоклітинних білків. Тож певною мірою довгожительство закладено в людини з народження.
Певною мірою довгожительство закладено в людини з народження.
— Чи якийсь із сучасних методів діагностики дає змогу визначити — буде людина довгожителем чи ні?
— Є тест на визначення у крові так званих SMS смерті (senescence-messaging secretome) — молекулярних повідомлень від постарілих клітин, що можуть перебувати в будь-яких частинах людського тіла, самі не діляться і не вмирають (за це їх ще називають клітинами-зомбі), але інші клітини змушують старіти. Який орган постарів раніше, той продукує молекулярних повідомлень більше. Спеціальні тести дають змогу виявити їх у крові. Утім такі тести наразі роблять тільки в межах наукових експериментів.
— А як із позиції еволюції пояснити, що вік сучасної людини обмежений настільки, що нині навіть до 100- річчя доживають одиниці?
М. Макарчук:
— З позиції еволюції людині недоцільно жити дуже довго. З цього погляду для неї головне продовжувати рід, змінювати покоління.
В. Досенко:
— Так, з позиції еволюції у довголітті людини сенсу немає, тому й гени, що відповідають за це, закріплювалися лише частково. Утім наука втрутилася у ситуацію, і з її прогресом усе змінюється. Сучасна медицина рятує від багатьох хвороб, які обривали життя людям ще трохи більше ніж сто років тому. До того ж наука прагне загалом продовжити життя людини — наприклад, уже розроблені й перебувають на різних стадіях дослідження препарати, які гальмують старіння.
— Наразі таблеток проти старості в продажу немає. Які ж важелі сповільнення старіння доступні людині?
— Я б виокремив чотири важливі правила. 1. Більше рухатися. 2. Не переїдати і споживати більше рослинної їжі, до якої організм призвичаєний еволюційно. 3. Виходити із зони температурного комфорту — дати організму задіяти механізми адаптації. 4. Дбати про емоційний стан — позитивний настрій також є чинником, що сприяє збільшенню тривалості життя!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як живуть села, де коні донині залишаються транспортним засобом
