У Львівській медичній академії імені Андрея Крупинського створили Центр медичної симуляції для шліфування практичних навичок майбутніх лікарів. На його створення витратили понад 3,5 мільйона гривень — кошти заклад отримав за сприяння уряду Швейцарії.
“Медична симуляція передбачає відтворення випадків із клінічної практики в умовах, максимально наближених до реальних, — каже завідувач кафедри хірургічних дисциплін та невідкладних станів Володимир Похмурський. — Деякі з її елементів можна порівняти з тренувальним залом для спортсмена: кожен, хто доведе свої вміння до автоматизму, у критичних ситуаціях зможе виконати роботу бездоганно. Наприклад, зробити ін’єкцію у вену або м’яз, ввести шлунковий зонд, катетер, здійснити серцево-легеневу реанімацію”.
Уся територія Центру поділена на міністанції за спрямуванням. За кожною з них може одночасно працювати до п’яти осіб. Найближча до нас — акушерсько-гінекологічна станція.
“Тут за допомогою манекена — жінки, яка начебто народжує дитину, — ми можемо відтворити найрізноманітніші клінічні випадки, — каже пан Володимир. — Наприклад, дитина перестала дихати. Для створення такої ситуації вмикаємо на комп’ютері програму, яка, активуючи спеціальний поршень усередині манекена, створює ситуацію “дитина не дихає”. А студент-медик повинен зробити їй компресію грудної клітки і запустити дихання. До речі, за допомогою комп’ютера запускається і ситуація “пологи”. За декілька метрів — станції паліативної медицини та реабілітації.
“Нині на ринку праці знайти спеціаліста з медичною освітою, який може доглядати хворого, наприклад, після інсульту, — вкрай важко. Та переважно такі хворі самостійно не можуть рухатися й потребують допомоги: треба робити їм ін’єкції, промивати шлунок, вводити харчову суміш, масажувати тіло. Ми навчаємо студентів, як правильно перевертати лежачих пацієнтів, які комплекси вправ можна виконувати та як добирати харчування”, — каже завідувач кафедри.
Пан Володимир розповідає, що в кожному кабінеті Центру встановлено камери відеоспостереження, які ведуть запис. “Після заняття їх можна переглянути, проаналізувати роботу студентів”, — каже він.
Наступна станція Центру — імітації лікарняної палати. Тут, крім двох ліжок з манекенами, є справжній дефібрилятор, електрокардіографи, ларингоскоп і скальпелі. Біля стіни — робочий стіл з пробірками для забору крові та шприцами. У кутку кімнати стіл для відпрацювання введення ін’єкцій та встановлення крапельниць. На ньому лежать гумові манекени рук і частини м’язів, у які студенти вводять штучну кров.
Ще одна станція у Центрі призначена для імітації подій у зоні бойових дій.
“Найважливіше вміння, яке студенти тут можуть опанувати, — навчитися спиняти кровотечу, — каже пан Володимир. — Ми маємо сучасну натівську аптечку, яку можна використовувати лише індивідуально: коли ви рятуватимете побратима, то маєте скористатися суто засобами з його аптечки. Адже, якщо вам згодом самому буде потрібна допомога, а довкола не буде нікого, ви можете загинути.
Також, аби студенти запам’ятали, що в зоні обстрілів насамперед треба рятувати себе, ми неодноразово моделювали ситуацію: у безпечній зоні ви помітили пораненого солдата, біля якого лежать його гринтівка та шолом. Якщо не звернете увагу на зброю — одразу провалите іспит, адже треба пам’ятати, що будь-якої миті військовий несвідомо, перебуваючи у стані шоку, може вас убити. Тож спершу варто прибрати зброю,
убезпечитись, і тоді надавати допомогу”.
Насамкінець пан Володимир додає: “Такий Центр — запорука успіху майбутніх фахівців, які розпочинатимуть роботу з порятунку людей уже з напрацьованими навичками”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як після коронавірусу знову дихати на повні груди
