Протягом пів року 28-річна жінка помічала збільшення об’єму живота. Але не зверталась до лікарів, бо думала, що просто погладшала. Під час обстеження медики діагностували величезну кісту яєчника.
— Кістома мала розмір 20 х 25 сантиметрів і займала всю черевну порожнину, — розповідає Оксана Непийвода, завідувачка відділення гінекології, патології вагітності та екстрагенітальної патології лікарні святого Пантелеймона (Перше ТМО міста Львова). — Під час оперативного втручання виявилось, що пухлина містила приблизно вісім літрів рідини. Кістома була доброякісна, тож подальшої терапії ця пацієнтка не потребувала. А за бажання ще зможе народити дитину.
А якось, пригадую, до нас звернулась тендітна невисока пацієнтка, в котрої теж був великий живіт. Спершу вона вважала, що це здуття. Та ми виявили велетенську пухлину яєчника, що містила 15 літрів рідини!
— Чим небезпечні такі новоутвори?
— Великі кісти яєчників здебільшого “німі” — їхній ріст не супроводжується тривожними симптомами, зокрема болем. Лише згодом збільшена пухлина починає перетискати сечоводи, що призводить до утрудненого сечовипускання чи частішого відвідування туалету. Проте чимало хворих не зважають навіть на такі незручності, сподіваючись, що само минеться. А буває, що пухлина яєчника — доброякісна, але вона перекручується навколо своєї осі, ще й через фалопієву трубу, спричиняючи її некроз. Тоді доводиться видаляти як яєчник, так і трубу.
Та найбільший ризик у розвитку раку яєчника, який на початкових стадіях також безсимптомний, а згодом уражає суміжні органи. Тому вкрай важлива профілактика, що полягає у щорічному обстеженні. Особливо уважними до свого здоров’я мають бути жінки з обтяженою спадковістю, приміром, якщо бабуся, мама чи тітка мали рак яєчника. Та чимало пацієнток зізнаються, що востаннє були в гінеколога на пологах 25 — 30 років тому.
— Чи лікується рак яєчників?
— Він надзвичайно агресивний. Раніше такий рак вважався вироком, тепер це можна лікувати. Найперше необхідно видалити всі пухлинні вогнища разом із яєчником. Під час оперативного втручання ми проводимо експрес-діагностику, аби визначити, чи не було уражено другий яєчник. Нерідко доводиться видаляти обидва органи разом із маткою. До слова, рак яєчників діагностують і в дітей. У таких випадках другий яєчник та матку не видаляють.
— Величезні пухлини можуть утворюватися не лише на яєчниках, але й в інших органах репродуктивної системи жінок.
— Так. Приміром, в однієї 51-річної пацієнтки, яка потрапила до нас, доброякісна пухлина матки збільшилась до гігантських розмірів, — розповідає Володимир Пида, лікар акушер-гінеколог цієї лікарні. — Діагноз фіброміома матки їй встановили ще у 2018 році, рекомендували спостерігати за темпами росту новоутвору й зрештою запропонували його видалити. Але жінка відмовилась. Мовляв, боялась.
Та на початку цього року об’єм живота пацієнтки почав стрімко збільшуватись. А за медичною допомогою вона звернулась лише в червні, коли розвинулась гарячка до 40 градусів, діймав сильний біль, жінка вже не могла випорожнюватися. Виявилось, що пухлина перетиснула сечоводи й це спричинило затримку сечі, відтак розвинулось запалення нирок. Хвора була в критичному стані, йшлося про загрозу її життю. Важко зрозуміти, як жінка витримала стільки часу, адже ріст пухлини супроводжується не лише кровотечами, але й больовим синдромом. Вона не могла виконувати хатню роботу, ще й потерпала через задуху.
Пухлина матки заповнювала всю черевну порожнину й тиснула на легені, печінку, органи малого таза. Тож цього разу пацієнтка вже не відмовлялась від оперативного втручання, усвідомлюючи, що іншого виходу немає. Під час операції ми провели тотальне видалення матки з придатками разом із пухлиною, вага якої була понад п’ять кілограмів. У моїй лікарській практиці новоутворів таких розмірів ще не траплялось.
— А чи завжди при фіброміомі видаляють матку?
— Ні, це залежить від розмірів пухлини та її локалізації. Здебільшого пацієнткам репродуктивного віку, які планують вагітність, проводять органозберігаючу операцію (лапароскопічну міомектомію). Це малоінвазивне оперативне втручання. Буває, що після операції стаються рецидиви. Бо в шарах матки іноді є маленькі вузлики розміром 0,5 — 1 сантиметр, які спершу неможливо видалити, а з часом вони починають збільшуватись. Тому слід регулярно проходити обстеження, зокрема, задля контролю росту новоутворів та вчасного видалення шляхом лапароскопії.
Зауважу, що здебільшого фіброміома проявляється при розмірах від 10 сантиметрів. Розвиваються кровотечі, біль унизу живота посилюється під час менструації, фізичних навантажень, занять спортом, сексом.
