“Школяр хворів на спадковий сфероцитоз, — каже Андрій Кузик, дитячий хірург. — Спочатку він перебував під наглядом гематологів, адже йдеться про хворобу систем крові, коли в селезінці руйнуються еритроцити. Це своєю чергою призводить до ускладнень — анемії, утворення каменів у жовчному міхурі тощо. Однак, коли консервативне лікування не допомагає і доходить до криз, єдиним способом стає видалення органа.
Ми намагаємося зробити це максимально пізніше, хоча б у підлітковому віці. Проте, коли є покази до такого втручання, доводиться оперувати. Операція тривала 4 години, це було мініінвазивне втручання — через невеликі розрізи лапароскопом...”
Хірургиня Вікторія Ганжа каже, що селезінка — дуже делікатний орган. “Він розташований у лівому підребер’ї ближче до шлунка, — розповідає медикиня. — Виконує чимало функцій: знищує відмерлі старі тромбоцити та кров’яні клітини, перетворює гемоглобін у білірубін і гемосидерин, є таким собі “сховищем” для еритроцитів, що дозволяє підтримувати потрібну кількість їх у крові. Також селезінка — фільтр для сторонніх частинок, бактерій”.
У дітей часом діагностують спленомегалію — збільшення селезінки.
“Такий діагноз характерний для будь-якого дитячого віку, починаючи від народження, однак це не завжди є патологією, адже селезінка може бути збільшена з причини інших хвороб, — каже Вікторія Ганжа. — До прикладу, інфекційного мононуклеозу, кору, краснухи. Тож, коли організм здолає недугу, орган повернеться до норми.
Окрема частина патологій селезінки — травми та розриви. Часто це стається, коли людина падає на живіт — на кермо ровера, бордюр, край лавки. У моїй практиці був випадок, коли 4-річний хлопчик, який спав на другому поверсі ліжка, вилазячи, пропустив сходинку та впав. Висота не була великою, та дитина приземлилась на іграшку і стала скаржитись на біль у животі. Коли батьки звернулися до нас, на УЗД ми побачили розрив органа. А 7-літній хлопчик потрапив до нас із синцем на животі — це був знак від керма велосипеда. Він скаржився на біль у животі, й виявилось, що постраждала саме селезінка”.
Як діяти у такій ситуації, залежить від результатів УЗД, які покажуть, чи це гематома, чи розрив без кровотечі, чи, навпаки, з нею.
“Ще років двадцять тому при будь-яких травмах селезінки орган видаляли, однак нині ситуація змінилась, — додає лікарка. — У дитячій хірургії, якщо немає вираженої кровотечі або ж вона зупинилась, капсулювалась, застосовують консервативну тактику. У дорослих травматизація селезінки може закінчитись частковим її видаленням.
В організмі людини немає жодного непотрібного органа. Проте є такі, без яких людина може жити, ба більше — це не впливатиме на прогноз тривалості життя. Селезінка — один із них”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історії трьох сімей, які втекли від війни у Канаду
