Чимало людей, які вимушено покинули рідні домівки й перебрались в іншу країну, відчувають “синдром біженця”. Він супроводжується не лише сильним емоційним переживанням, а й певними проблемами зі здоров’ям.
— Через те, що людина перебуває у безпечному місці, з’являється почуття провини — перед рідними, друзями й навіть незнайомцями, які в гірших умовах, — каже Марина Іванова, психотерапевтка. — Багатьох моїх клієнтів мучить совість та сором через те, що вони виїхали з України. І хоч у чужій країні їм важко адаптуватися, вони вважають, що в такій ситуації не мають права сказати, що чимось незадоволені, тож придушують свої емоції.
— Які симптоми цього синдрому?
— Депресивний, пригнічений стан, відсутня енергія. З’являється небажання робити навіть базові речі — готувати їжу або чистити зуби. Людина почувається самотньою. Хоче поділитись емоціями, але не може собі цього дозволити.
— Знижується апетит, погіршується настрій, постійно хочеться плакати, — додає Антоніна Радченко, психологиня. — Це все супроводжується зниженням працездатності, відсутністю логічного пошуку плюсів у тому місці, де перебуває людина. Також можуть загострюватись хронічні хвороби, може бути порушення сну. Одна моя клієнтка плакала три доби безперестанку!
— I що ви їй порадили?
— Я пояснила, що сльози — це нормальна реакція. Забороняти собі плакати не можна, але маємо намагатися керувати такими емоціями. Ми визначили певний день, коли вона може плакати — субота. Якщо їй хотілось зробити це в середу, клієнтка згадувала, що ні-ні, зараз не час. Так навчилась перемикатися. У суботу ж, коли підходив час плакати, вона спочатку це робила, але невдовзі взагалі перестала. Жінка змогла перемикатися на корисніші справи.
— Як ще можна подолати “синдром біженця” та його прояви?
А. Радченко:
— Важливо не засуджувати себе за те, що виїхали. Людині не має бути соромно за те, що вона в безпеці.
До речі, є гарна вправа на швидке відновлення. Треба декілька днів поспіль ставити собі питання: “Де я?”, “Що я тут роблю?”, “Що я можу зробити корисного?”, “Як я можу покращити своє життя?” і самому відповідати на них. Оскільки невідомо, на скільки часу людина виїхала, потрібно побудувати часові кордони.
Наприклад, скласти чіткий алгоритм дій на місяць. Кажіть собі: якщо я тут буду ще стільки, то маю відвідати пам’ятні місця, зробити фото, підівчити іноземну мову, комусь допомогти тощо.
М. Іванова:
— Власне, дуже помічна допомога іншим. Таким чином людина знаходить сенс у своєму існуванні, відчуває, що вона важлива. Тому можна долучитись до волонтерства.
Крім того, обов’язково треба проговорювати з кимось свій стан. Уголос зізнатись собі, що ви чогось потребуєте. Сьогодні є багато груп підтримки, безплатної психологічної допомоги.
Якщо в Україні ви мали якісь свої ритуали, звички, то потрібно їх дотримуватися і за кордоном. Наприклад, випити горнятко улюбленої кави чи іншого напою, подивитися фільм, помалювати і т. д. Зняти напругу дуже допомагає спорт. Читайте менше новин і більше піклуйтеся про себе.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що потрібно знати про черевний тиф
