Одна із причин мігрені — пере- бування у напрузі та стресі, що, зокрема, пов’язані з пандемією, зауважують лікарі. Більше про мігрень та те, як їй дати раду, — розповідає неврологиня.
— Так, одна з ключових причин виникнення мігрені — зростання чисельності чи інтенсивності стресів, — каже Олександра Щебет, неврологиня. — Мігрень може розвинутися і на фоні певних психічних хвороб — як-от біполярний розлад, депресія, шизофренія. Ще однією причиною виникнення цієї проблеми може бути онкологія. Також до факторів ризику належить захворювання кісток черепа.
— Які особливості болю голови свідчать, що це — саме мігрень?
— Йдеться переважно про однобічний біль за оком, у скроні, біля вуха тощо. Можливі також чутливість до звуків або світла в момент нападу, нудота, “плями” чи спалахи перед очима за годину до початку нападу. Буває, що перед ним у хворого терпнуть руки, обличчя. Жінки потерпають від мігрені вдвічі частіше за чоловіків. Найважчі прояви можуть траплятися у віці близько 30 років.
— Який механізм виникнення хвороби?
— Мігрень виникає при подразненні або стисканні структур, що містять нервові закінчення у шкірі, підшкірній клітковині, у судинах м’яких покривів голови, окісті черепа, оболонках мозку, внутрішньочерепних артеріях, венах і венозних синусах, зоровому нерві тощо.
— Скільки може тривати напад?
— Від 4 до 72 годин. Якщо проблему занедбати — вона стане хронічною.
— Як лікують недугу?
— Переважно допомагають знеболювальні препарати, дозу яких узгоджують з лікарем. У разі потреби лікар може призначити препарати проти мігрені, які відпускають лише за рецептом. У них міститься наркотична речовина, тож тривалість застосування таких ліків — не більше як 10 днів на місяць, з частотою до 2 днів на тиждень. Додам, що звичайні анальгетики можна вживати не частіше як 2 — 3 рази на тиждень.
Уникати нападів мігрені можна, дбаючи про своє психічне здоров’я, виробивши уміння відмовлятися від справ, виконати які дуже важко. Також потрібно займатись спортом та дбати про здоровий сон.
— Розкажу вам про випадок із практики, який свідчить — зволікати із лікуванням мігрені не варто. Рік тому до мене прийшла 36-річна жінка. Вона скаржилася на сильний біль голови, через який ось уже рік щодня кілька годин просто лежить і плаче, — розповідає Руслан Данько, невропатолог. — Пацієнтка вживала заспокійливі й знеболювальні засоби на власний розсуд. За рік перепробувала безліч препаратів проти болю голови, але допомагали вони лише на короткий час. І жодного разу не звернулася до лікаря. До мене прийшла вже з толерантністю (несприйняттям) до багатьох знеболювальних препаратів. У процесі лікування жінка відвідувала психотерапевта, де з’ясувалось, що напади мігрені у неї виникли через сімейні проблеми. Я тим часом призначив їй кілька препаратів. Важкість нападів у неї вже значно знизилася. Але лікування ще триває. Воно б могло бути ефективнішим, якби жінка не зволікала з візитом до лікаря.
А пів року тому звернувся чоловік зі скаргами на напади болю голови. Він працював водієм таксі, і приступи кілька разів ставалися прямо за кермом, що ледь не призвело до ДТП. Він розповів мені, що у нього стресова робота та проблеми зі здоров’ям у членів сім’ї. Це і стало спусковим механізмом мігрені. Чоловік пройшов курс у психотерапевта, тепер мігрень турбує його рідше, проте він досі вживає ліки.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що таке СМА й чому ліки проти цієї хвороби вартують просто космічно дорого
