Стрес — постійний супутник нашого життя. А за умов війни він стає хронічним. І це аж ніяк не сприяє здоров’ю. Які органи насамперед підпадають під вплив стресу? І як, якщо це можливо, його зменшити?
— Першими на стрес реагують серце й судини: підвищується артеріальний тиск, прискорюється серцебиття, — каже Анатолій Дорогой, лікар-кардіолог. — Під час гострого, раптового стресу тиск може зашкалювати, і цей стан загрожує інсультом. А постійний вплив стресових гормонів може провокувати патологічні зміни в серці й буквально руйнувати його. Сильне емоційне переживання, різкий приплив стресових гормонів можуть спричинити стресову кардіоміопатію: з’являється різкий біль у грудях, проблеми з диханням, нудота, запаморочення.
Тому так важливо підтримувати свої судини й серце, щоб вони були більш стресостійкими. Насправді це просто: здоровій людини достатньо ходити не менше двох годин щодня (ходьба має бути енергійною, динамічною) — це тренує судини. Крім того, є чимало випробуваних часом лікувальних рослинних препаратів, що заспокоюють і сприяють нормалізації артеріального тиску. Важливо їх не передозувати, правильно комбінувати з іншими ліками й вживати лише за призначенням лікаря.
— У багатьох людей і в мирний час є проблема: у відповідальний день, скажімо, коли попереду іспит, важлива співбесіда, побачення, їх “носить” до вбиральні. Чому кишківник так реагує на емоційне напруження?
— Так проявляється синдром подразненого кишківника (СПК), — зауважує Звенислава Костур, лікарка-гастроентерологиня. — Йдеться про хронічний стан з різноманітними симптомами, головним із яких є біль у животі (переважно в нижній частині), діарея або закреп. А причина в тому, що у стінках кишківника присутні нервові волокна, які за певних умов можуть провокувати спазм. СПК може бути одним із проявів панічної атаки, що супроводжується не тільки задишкою і серцебиттям, а й діареєю (“ведмежою хворобою”).
Оскільки СПК часто проявляється на тлі хронічних захворювань травного тракту, щоб поставити остаточний діагноз, гастроентеролог скерує пацієнта на дообстеження. А тоді призначить лікування.
— А як впливає стрес на інтимне життя людини?
— Для того, щоб виникало сексуальне бажання, організм має синтезувати статеві гормони й ендорфіни (так звані гормони щастя), — розповідає Віталій Закладний, лікар-психотерапевт. — Коли ж людина постійно в стані стресу, то в крові циркулює занадто багато адреналіну й кортизолу. Ці хімічні сполуки можуть блокувати продукцію “гормонів щастя”, викликати тривожність, депресію, еректильну дисфункцію. Але коли емоційна рівновага повертається, то зазвичай все стає на свої місця. Відновити емоційну рівновагу допомагають психотерапевтичні методики, які може порадити фахівець.
— Є вираз: від хвилювання в очах темніє. Чи справді стрес може погіршувати зір?
— Стрес спричиняє розширення зіниць і стан, при якому людина тимчасово втрачає здатність до периферичного огляду, — каже Наталія Коновалова, лікарка-офтальмологиня. — Через це в людей нерідко з’являється ефект нечіткого, розмитого зору.
Чіткість зору поступово поновлюється, коли стрес минає. Але якщо він довготривалий, то можуть виникнути проблеми із судинами сітківки, зокрема крововиливи, спазми, тромбози вен сітківки, а внаслідок цього — різке погіршення і навіть втрата зору. До мене на прийом тепер дуже часто приходять пацієнти із цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою, яким негативні емоційні переживання, спровоковані війною, додали й проблем із зором. Тому раджу таким людям перш за все не забувати про щоденне вживання призначених ліків, а за потреби пити й заспокійливе.
