Недавно в дев’ятирічного Марка зі Львова розвинувся отит, медики призначили лікування. Але раптово стан дитини погіршився: серед ночі його стали діймати сильний біль голови, нудота й блювання. Пацієнта терміново госпіталізували. Обстеження показали, що в хлопчика блискавично розвинулось важке ускладнення — запалення сигмоподібного синуса, яке призвело до тромбозу цієї судини головного мозку.
— У дітей доволі часто розвивається гострий середній отит — запалення середнього вуха (однієї з трьох частин органа слуху). Починається все із застуди, коли збудник уражає ніс, приносові пазухи та носоглотку, розвивається синусит, зрештою інфекція може через слухову трубу дійти й до вуха, — пояснює Федір Юрочко, керівник клініки дитячої отоларингології Львівської лікарні “Охматдит”. — Розвиток отиту супроводжується підвищенням температури тіла, болем у ділянці вуха, тимчасовим недочуванням. Маленькі діти стають неспокійними, плачуть, відмовляються від їжі. При стрімкому розвитку з’являються гнійні виділення з вуха — таке стається, якщо гній пробиває барабанну перетинку. У більшості випадків перебіг отиту легкий або помірний. Але ця недуга небезпечна важкими ускладненнями, які нерідко розвиваються навіть під час лікування і становлять загрозу для життя хворого.
— Про що саме йдеться?
— Якщо інфекція потрапляє з вуха в порожнину черепа, розвиваються різні види абсцесів (скупчення гною), менінгіт (запалення оболонок мозку) або ураження великих судин головного мозку. Окрім того, можливі ураження лицевого нерва, який проходить через скроневу кістку, розвивається парез, що призводить до порушення міміки чи перекосу обличчя. Ще одне небезпечне ускладнення — мастоїдит (запалення соскоподібного відростка, який розміщений позаду вуха і є однією зі складових скроневої кістки). Зрідка розвивається атипова форма мастоїдиту — зигоматицит, йдеться про ураження виличного відростка, що розміщений попереду вуха.
Ускладнення отиту супроводжуються болем за вухом, згладженням завушної складки чи появою однобічної клаповухості, а також — болем голови, нудотою та блюванням, як сталось із дев’ятирічним Марком. Такі пацієнти потребують негайної госпіталізації та хірургічного втручання.
— То яке ускладнення розвинулось у хлопчика?
— Агресивний збудник стрімко (впродовж двох-трьох днів) дістався до скроневої кістки, а крізь неї потрапив у сигмоподібний синус — це велика судина, по якій відтікає венозна кров від головного мозку до серця. Внаслідок запального процесу утворився тромб, який заблокував судину. Це загрожувало життю пацієнта, адже з плином крові тромб міг призвести до поширення інфекції по всьому організму (мова про сепсис) і спричинити абсцеси різних органів та систем, ниркову чи печінкову недостатність. Під час складного оперативного втручання ми, зокрема, очистили соскоподібний відросток від зруйнованих структур. Тепер життю Марка ніщо не загрожує.
