Дослідники розшукали пристанище євреїв часів Другої cвітової війни під площею Соборною у центрі Львова. “Ті, хто вижив, написали про своє перебування у підземеллі книгу. От за нею ми й вели пошуки”, — каже Андрій Риштун, один із дослідників.
— Тож під площею Соборною є два коридори середньовічної дренажної системи. Довжина кожного — приблизно по 20 метрів. Їх не використовували як каналізацію — там сухо і можна заховатися (хоча в повний зріст звестися — ніяк). Потрапити в це місце нині можна через люк на літньому майданчику одного з кафе. У часи Другої світової євреї пробрались туди з боку Полтви (підземної річки Львова. — Авт.). Останні двісті метрів до сховища треба повзти по каналізаційній трубі.
— Які речі в підземеллі збереглись з тих часів?
— Ми знайшли ліхтарик, пляшку, ймовірно, від ліків, залишки черпака, столового ножа, фігурку пасхального баранчика.
— Що відомо про життя євреїв у цьому підземеллі?
— Спогади про 14 місяців у сховку залишив один із євреїв, якому вдалося врятуватися, — Ігнацій Хігер, — розповідає Ганна-Меланія Тичка, кандидатка історичних наук. — Він був львівським євреєм і до Другої світової війни мав у місті декілька магазинів. Коли прийшли нацисти й створили тут гетто, всім євреям довелось правдами й неправдами рятувати своє життя. Хігер був одружений, мав двох дітей — 3-річного Павла і 6-річну Христину. Він хотів урятувати сім’ю і вирішив сховатися у підземеллях — прокопав діру в підвалі барака на проспекті Чорновола (там власне містилось гетто) і так з родиною потрапив у каналізацію.
Єврей Вайс, який теж жив у тому бараку, продавав іншим євреям інформацію про те, де розташований сховок. Коли було знищено гетто, туди кинулися десятки людей, які хотіли врятуватися від загибелі. Проте місця на всіх не вистачало — у сховку залишилася 21 людина.
— Як вони жили там?
— Євреям допомагали польські працівники каналізаційних мереж. Вони щодня розчищали там труби й так знайшли втікачів. Працівники каналізації приносили людям харчі. Саме завдяки ним євреям вдалося вижити. Величезною проблемою у каналізаційному сховку були щури. Тож євреї робили полички для їжі на висоті, а у щілинах між камінням ставили бите скло, аби гризуни не могли до неї дістатися.
Загалом, жити у підземеллі було дуже важко, тож чимало людей виходило назовні. Але більшість із тих, хто покинув сховок, протягом доби вбили нацисти.
Більшість із тих, хто покинув сховок, протягом доби вбили нацисти.
Сталась там ще одна до болю вражаюча історія. Одна з жінок підземелля була вагітна й народила здорову дитину. Проте маля багато плакало, люди боялися, що через це їх можуть знайти нацисти. Щоб такого не сталося, мама задушила власну дитину.
— Скільком людям вдалося вижити у підземеллі?
— 11-м. Серед них був сам Ігнацій Хігер, його дружина та діти. Дочка Христина, до слова, досі живе в Америці. Вона, як і батько, написала спогади про 14 місяців у підземеллі. У 2011-му за ними польська режисерка Агнешка Голланд зняла фільм “У темряві”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що встиг ВАКС за 366 днів боротьби з корупцією
