“Нам замилювали очі продажні політики”. Маловідомі подробиці Революції на граніті — у спогадах її учасників

Активісти розповідають про голодування, провокації і навіть спробу їх отруєння.

Фото зі сторінки Андрія Салюка у facebook
Фото зі сторінки Андрія Салюка у facebook
Андрій Салюк (на передньому плані) брав участь у голодуванні з першого дня Революції.

Минуло 30 років від часу проведення студентської акції протесту, названої Революцією на граніті. Вона відбувалася у Києві на площі Жовтневої революції (нині — Майдан Незалежності) з 2 по 17 жовтня 1990 року. Про те, як готувався і проходив протест, які вимоги висували студенти, а також про результати акції — з уст самих організаторів.

— Як відбувалась підготовка до революції у ті непрості часи?

— Підготовка до акції стартувала за пів року до самої події, — згадує Олесь Доній, тоді голова Київської філії Української студентської спілки, один з координаторів Революції на граніті. — Ми сконтактувалися з Львівським студентським братством, але не розповідали про те, що плануємо голодування та які будуть вимоги до влади. Лише повідомили, що маємо одну ідею й потрібно зустрітися з двома їхніми представниками.

Наша організація мала лише два стаціонарні телефони, котрі прослуховувалися, а таких засобів комунікації, як мобільники чи соцмережі, не було, тож усі організаційні моменти погоджували лише на очних зустрічах.

Місцем зустрічі ми обрали Вільнюс. Туди від Львова приїхали Тарас Давидяк та Олег Кузан, а я та Олег Зубко були представниками Києва.

— Розмови про студентську акцію, справді, почалися ще влітку 1990 року, — каже Андріан Кліщ, відповідальний за охорону голодувальників. — Мене Маркіян Іващишин (представник студентства Західної України) якось запитав, чи зміг би я організувати охорону якогось заходу, не вдаючись у деталі. Я сказав, що так. Лише згодом довідався, що йдеться про голодування.

— Так, тільки одиниці були обізнані з тим, як відбуватиметься студентська революція, — додає Віктор Ягун, тодішній голова Студентського братства Львівського лісотехнічного інституту, член Української Гельсінської спілки. — Ми знали, що маємо приїхати до Києва на площу Жовтневої революції, а що буде далі, відомо не було: ні гасел, ні плану дій.

Ми знали, що маємо приїхати до Києва на площу Жовтневої революції, а що буде далі, відомо не було: ні гасел, ні плану дій.

У перший день ми вранці обгородили стрічкою місце, де згодом поставили намети, й чекали реакції влади. Загалом за 16 днів акції в голодуванні взяло участь близько 450 осіб.

— Багато хто з голодувальників не повідомив навіть батьків, що їде на акцію протесту до Києва, — згадує Андрій Салюк, колишній голова Студентського братства “Львівської політехніки”.

— Чому початком революції обрали саме 2 жовтня?

О. Доній:

— Акція протесту мала розпочатися 1 жовтня разом із початком навчання, адже тоді у вересні студенти їздили в колгоспи на збір врожаю. Але в лідера Студентського братства Львівщини Маркіяна Іващишина 29 — 30 вересня було весілля, і ми перенесли голодування на 2 жовтня.

— Які вимоги до влади ви висунули?

— Їх було п’ять. Перша — недопущення до підписання нового союзного договору з Росією. Друга — перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року. Третя — повернення на територію УРСР українських солдатів з інших союзних республік і забезпечення проходження військової служби юнаками-українцями винятково на території республіки. Далі — націоналізація майна Компартії України та комсомолу, а також відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола. Усі вимоги ми разом з іншими протестувальниками узгодили за день до початку акції.

В. Ягун:

— Правду кажучи, ми не сподівалися, що влада піде хоч на якесь виконання наших вимог. Урешті 17 жовтня Верховна Рада 314 голосами “за” задовольнила їх частково: щодо відставки Масола, військової служби та відмови від підписання союзного договору з Росією. Натомість не виконали вимог про перевибори й націоналізацію майна КПУ.

— Чи траплялися впродовж акції провокації?

— Звичайно. Особливо запам’яталися короткострижені хлопці в однакових спортивних костюмах, які кидали в нас “взривпакети”, пробували зчинити бійку. А одного разу голодувальникам намагалися передати термос із чаєм, в який підмішали отруту. Після того ми заборонили приймати будь-що від невідомих людей.

А. Кліщ:

— Здебільшого нам вдавалося запобігати провокаціям. З кожного вишу, представники яких були на акції, прибуло 12 осіб для охорони голодувальників. Пригадую, як одного дня до нас підійшли міліціонери й попросили, щоб ми на день згорнули наметове містечко, аби ветерани могли покласти квіти до пам’ятника на честь Жовтневої революції. Ми відмовилися. Штурмувати містечко міліція задля цього не наважилася.

— З огляду на сьогоднішню ситуацію, в якій опинилася Україна, й озираючись на ті часи, чи задоволені ви результатами Революції на граніті?

А. Кліщ:

— У 1990 році ми, студенти, задали вектор руху України — що наша держава має рухатися в напрямку Європи, а не Росії. Нашим гаслом було — “Геть від Москви!” Ми зробили все, що тоді могли.

А. Салюк:

— Ми нібито здобули багато, але поступ України, на жаль, був незначний. Нам здавалося, що ми виграли війну, а насправді виграли лише битву. Ми почули фанфари перемоги й думали, що буде все по-іншому. Насправді нам замилювали очі продажні політики, люди, котрі працювали в інтересах Москви під синьо-жовтим прапором. Треба було продовжувати війну, тоді Україна була б іншою.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також про видатного полководця, якому встановили пам’ятник у Києві

Подробиці
Скріншот.

Федерація тенісу б'є на сполох: спорт використовується режимами у власних пропагандистських цілях.

30.01
Подробиці
Фото НТВ.

Цю тему заборонили висвітлювати в новинах РФ, щоби не "дискредитувати армію"

30.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Нині на території Білорусі перебуває близько 9 тисяч російських окупантів.

30.01
Подробиці
Фото СБУ.

20-річний чоловік сфотографував 2 об'єкти енергетики у Тернополі й переслав ці фото співробітнику спецслужби РФ.

30.01
Подробиці
Фото з Telegram-каналу Ярослава Янушевича.

Загалом за добу ворог обстріляв девʼять областей України.

30.01
Подробиці
Фото ДПСУ.

Зокрема, це – службове відрядження, лікування, смерть члена сім'ї та для відвідування дітей одиноким батьком.

30.01
Подробиці
Зеленський опублікував спогад про Дмитра Павличка, який помер на 94-у році життя

Автор шедевру "Червоне – то любов, а чорне – то журба" публічно визнавав свою належність до УПА.

30.01
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Щоб вступити на бакалаврат (чи в магістратуру - для медичних спеціальностей), потрібно скласти Національний мультипредметний тест.

30.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Із початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 126 650 своїх військових.

30.01
Подробиці
Фото ЗСУ у Telegram.

Загалом за добу ворог завдав авіаційного та 3 ракетних ударів, здійснив 44 обстріли з реактивних систем залпового вогню

30.01
Подробиці
Ворог наступає на 4 напрямках, — Генштаб

ЗСУ підірвали під Мелітополем міст, яким окупанти перевозили живу силу і техніку.

29.01
Подробиці
Окупанти обстріляли декілька областей: є вбиті та поранені

Пошкоджені житлові будинки й об'єкти інфраструктури.

29.01
Подробиці
На військових об'єктах в Ірані пролунали потужні вибухи: що відомо

Наразі жодна країна не взяла відповідальність за масовану атаку.

29.01
Подробиці
На виборах у Чехії за попередніми даними лідирує генерал у відставці Павел. Чому це важливо для Києва?

Війна в Україні була ключовим питанням у період передвиборних перегонів.

28.01
Подробиці
У Новоайдарі стався вибух у лікарні з пораненими окупантами. Росіяни звинувачують ЗСУ

Генштаб ЗСУ у вечірньому зведенні повідомив, якою була ситуація на інших ділянках фронту.

28.01
Подробиці
Посла Угорщини викликають у київське МЗС після слів Орбана про те, що Україна нічийна земля

Це не перше зневажливе висловлювання угорського прем'єра на адресу нашої держави.

28.01
Подробиці
Винесено вирок трьом бойовикам, які штурмували українські міста на Донбасі та Запоріжжі

Контррозвідка викрила колаборантів, котрі хотіли влаштуватися до українських держустанов.

28.01
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Із запаленням придатка яєчка пов'язують безплідність у чоловіків і дуже серйозні проблеми в сексі.

28.01
Cпорт
Михайло Мудрик і Олександр Зінченко.

Українці Михайло Мудрик і Олександр Зінченко стали головними ньюзмейкерами найсильнішого на континенті футбольного чемпіонату.

28.01
Подробиці
Остаточна доля скіфського золота буде вирішена у вересні. Воно може повернутися в Україну

Поки триває судова тяганина, колекція з двох тисяч предметів зберігається в музеї Амстердаму.

28.01
Люди і проблеми
Артур Печенюк працює над збільшенням потужності винаходу.

Для створення міні-генератора Артур Печенюк із житомирської школи №30 використав двигун зі старого автомобіля дідуся та підручні засоби.

28.01
показати більше