Перша страта на електричному стільці. Убити засудженого вдалося з третьої спроби

Дізнавшись про жахливу смерть страченого, винахідник Томас Едісон порадив кріпити електроди не до голови, а до рук.

Перша страта на електричному стільці. Убити засудженого вдалося з третьої спроби
Ілюстрація: Wikipedia

Перша страта на електричному стільці відбулася в серпні 1890 року у в’язниці міста Оберн (штат Нью-Йорк). Засудженим до страти був 30-річний Вільям Кеммлер, якого називали Філадельфія Білл — під час сварки у березні 1889 року він зарубав свою дівчину сокирою.

Виконання вироку затягнулося майже на рік через апеляцію адвокатів засудженого, які протестували проти застосування електричного стільця. Цей спосіб страти вони називали "жорстоким і незвичайним покаранням", яке заборонене поправкою №8 до Конституції США.

Однак Верховний суд дозволив стратити Вільяма Кеммлера новим методом, який його ініціатори навпаки називали більш гуманним та миттєвим.

Страта відбувалася у присутності 29 осіб, серед яких були лікарі, електрики та репортери. Наступного дня репортажі про останні години життя Вільяма Кеммлера стали сенсацією більшості щоденних американських та європейських видань.

Засуджений до страти на електричному стільці Вільям Кеммлер. Wikipedia.

“У вівторок вдень засуджений отримав останнє причастя, а ввечері йому повідомили, що він повинен померти наступного ранку. Кеммлер спокійно спав до четвертої години, потім підвівся, вмився і прийняв свій сніданок, спостерігаючи за великою юрбою людей, які зібралися біля вікон його камери.

Незадовго до 7 години Кеммлер увійшов до кімнати для страт, де поклонився охоронцю, тихо сів у важкий дерев'яний стілець із рухомими дверцятами у верхній частині спинки, що регулювалися відповідно до розміру особи, яку потрібно стратити... Стілець виглядав прямо як у салоні перукаря, тільки був оснащений міцними шкіряними ремінцями для тіла, рук та ніг. Кеммлер допомагав людині, яка його зав'язувала, а коли йому надягали шолом, він попросив охоронців тісніше закріпити його на голові”, — повідомляла тогочасна віденська газета Die Presse.

Миттєвої смерті, як того сподівалися виконавці вироку, не сталося. Коли струм вимкнули, тіло почало подавати ознаки життя.

"Після першого ураження електричним струмом лікарі оголосили Кеммлера мертвим. Коли ковпак зняли з його голови, а ремінці послабили, тіло раптово почало рухатись і почулося гучне дихання. Коли електричний струм вдруге потрапив у тіло, почалися конвульсії, а з губ витікала піна, груди піднімалися. Дехто з присутніх знепритомнів. Електричний струм довелося включити втретє, поки Кеммлер справді став мертвим", — описувала жахливі подробиці екзекуції газета Znaimer Wochenblatt.

Медики, які після страти обстежували тіло Кеммлера, стверджували, що він повністю втратив свідомість після першого удару струмом і більше не відчував болю. На це, буцімто, вказувало обличчя страченого, яке не було спотвореним. Та загалом медична спільнота засудила такий метод страти і вимагала його скасування.

Перше фото страти на електричному стільці у тюрмі Сінг-Сінг у 1928 році, Das interessante Blatt.

Винахідник Томас Едісон, який був одним із популяризаторів електричного стільця, відреагував на не зовсім вдалу страту холоднокровно. “Едісон заявляє, що електроенергія використовувалася неправильно: електроди повинні були кріпитись на руки, а не на голову. 80 випадково вбитих у Нью-Йорку електрикою дають достатньо доказів того, що ця сила природи цілком підходить для страти”, - цитувала винахідника газета Neues Wiener Tagblatt.

Попри невдачу першої страти електричний стілець продовжували впроваджувати в більшості штатів, подекуди він дотепер залишається одним із способів виконання смертної кари у США.

Дізнайтеся також, як на ринку з'явились перші телевізори, чому їх боялись і називали магічним дзеркалом.

Найважливіше

24.08.2019
:
Актуальне

"Для кроликів, хом'ячків, шиншил +25 С - вже критична межа".

24.08
Думка
Олександр Ірванець, письменник

Ровесникам Незалежності сповнюється 28 років. Вони не були ні піонерами, ні комсомольцями, ні навіть - уявіть собі - жовтенятами! Але чому, в розмовній мові вони часто називають українську національну валюту гривню - рублем?

24.08
Думка
Андрій Курков, письменник

Ми часто вважаємо, що майбутнє нашої країни залежить від США і від Росії, забуваючи, що перш за все Незалежність України і нині, і в майбутньому залежить від нас.

24.08
показати більше