Закінчився Петрів піст, а отже, можна гуляти весілля. І яке ж українське весілля без попереднього сватання? Наш текст розповідає про давні традиції цього обряду в Україні.
— Коли українці зазвичай засилали сватів?
— Цього ніколи не робили у піст, — розповідає кандидатка історичних наук Леся Горошко, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАНУ. — Традиційно сватів засилали ввечері. Адже якщо сватам відмовляли, то цієї пори менше людей могли довідатись про таку ганьбу.
— Кому доручали місію йти сватом від нареченого?
— Переважно запрошували шанованих у громаді чоловіків. А подекуди був такий звичай, який називали вивідки, або допити. Старша жінка йшла перед сватами до хати дівчини і випитувала у батьків, чи готові вони віддавати доньку заміж. Іноді свати брали зі собою нареченого. Найчастіше його лишали за порогом і кликали лише тоді, коли все було погоджено.
Свати в оселі зазвичай послуговувалися спеціальними оповідками і грали роль або купців, які прийшли по товар, або мисливців, які полюють на здобич.
— Як сватам відповідали?
— Якщо погоджувалися віддавати дівчину, то сватам подавали хліб і рушники, які вона вишила.
— А чому в разі відмови було заведено давати саме гарбуз або макогін?
— У багатьох регіонах гарбуз і макогін насправді не давали, а просто казали “піднесли вам гарбуза” чи “дамо облизати макогін”. Гарбуз був символом плідності, його вживали для підвищення потенції. Коли юнакові пропонували гарбуза, то це означало, що він статево незрілий чи неспроможний.
Коли юнакові пропонували гарбуза, то це означало, що він статево незрілий чи неспроможний.
Макогін завжди символізував чоловіче начало. Його пропонували облизати, щоби показати, яким має бути статевий орган у справжнього чоловіка. І ця пропозиція теж натякала на неготовність нареченого до статевого життя. До речі, після відмови сватам батьки стежили, аби вони, покидаючи оселю, не зачинили ворота. Бо якщо так, то вірили: донька ніколи не вийде заміж.
— Чи могли свататися дівчата?
— Так! Якщо дівчина дуже любила парубка, а він не засилав до неї сватів чи коли дівчина завагітніла від хлопця, а він не хотів з нею одружуватися, то вона могла прийти до його хати, вичекати, коли двері будуть відчинені, і заскочити на піч. Усі знали: якщо дівчина сидить на печі, значить, вона хоче заміж за неодруженого хлопця, який є у домі. Її не мали права виганяти.
А на Гуцульщині, якщо дівчина до 14 років не виходила заміж, батько садив її у тачку і возив від хати до хати, пропонуючи з нею побратися. Якщо хтось погоджувався, дівчина мала вийти за нього. Ця традиція була поширена ще до середини минулого століття.
— А звідки походить вислів “сидиш як засватана”?
— Коли всі готувалися до весілля, нареченій було заборонено брати активну участь у цьому, та й з хати вона не мала права вийти. От і сиділа, бо була засватана.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як 10-гривнева монета спричинила дискусію щодо того, хто насправді на ній зображений
