"Здається, її намагаються розстріляти квітами". Про українку, яка своїм голосом підкорила серця мільйонів

16 листопада минає 67 років з часу, коли не стало Соломії Крушельницької. Про шаленство глядачів від її голосу і те, як співачка допомогла Пуччіні не зазнати фіаско із оперою "Мадам Баттерфляй".

Здається, її намагаються розстріляти квітами. Про українку, яка своїм голосом підкорила серця мільйонів
Соломія Крушельницька на листівці 1900-х років. Cyfrowe Muzeum Narodowe w Warszawie

...Провальна прем’єра нової опери Джакомо Пуччіні "Мадам Батерфляй", яка відбулася у театрі "Ла Скала" в Мілані 17 лютого 1904 року, стала великою несподіванкою не тільки для її автора, але й для більшості музичних критиків. У тогочасній європейській пресі з’явилися сенсаційні рецензії, де оглядачі описували катастрофу, в яку перетворилася довгоочікувана прем’єра. Замість схвальних оплесків та вигуків "браво!", публіка зустрічала виступ артистів або мовчанкою, або свистом та обурливими криками.

"Глядачі пішли до театру з надією відвідати новий тріумф Пуччіні, але поступово загальне сподівання поступилося місцем загальному розчаруванню, яке зросло до того, що тільки завдяки імені маестро оперу дослухали до кінця", — писав у рецензії оглядач австрійського видання Pester Lloyd.

"Пуччіні повторив себе музично: мотиви "Мадам Баттерфяй" можна знайти і в його попередніх операх, недарма на виступі зі залу лунало: "Це музичне шахрайство!" — писала про прем’єру австрійська газета Neue Freie Presse.

Провал у "Ла-Скалі" став ударом по репутації Джакомо Пуччіні. Як повідомляла тогочасна преса, після цього він не тільки забрав партитуру своєї опери з театру в Мілані, але й разом зі своїм видавцем повернув понад 20 тисяч лір авторської винагороди.

Зрештою Пуччіні вніс правку у твір — розбив постановку, яка спершу складалася з двох частин, на традиційні три акти і замінив музичний фрагмент, який так роздратував публіку у Мілані. І вже в березні 1904 року газета Pester Lloyd повідомила про майбутнє "воскресіння" опери “Мадам Баттерфяй” на сцені театру "Гранде" у Брешії.

Цього разу композитора чекав успіх, від виконавців публіка вимагала окремих партій на біс декілька разів. А головну роль тоді виконала знаменита на той час “італійська співачка русинського (українського) походження”, як називали її газети, Соломія Крушельницька.

"Соломія Крушельницька, яка вразила силою драматизму і блискучим акторським талантом, була справжньою тріумфаторкою вистави, — писав італійський музикознавець і музичний критик Рінальдо Кортопассі. — Якщо опера Пуччіні, кружляє по сценах усіх оперних театрів світу, то це сталося завдяки перемозі у Брешії, яку здобула Соломія Крушельницька, зробивши можливим цей злет і політ".

/storage/2019/11/15/image/md_5PDv_-19646.png

Соломія Крушельницька. Фото Biblioteka Narodowa.

На початку 1900-х років Соломія Крушельницька уже була зіркою Варшавської опери. Їй влаштовували гучні овації, буквально завалювали сцену букетами квітів. 

“Овація для панни Крушельницької і пана Батістіні після закінчення опери була такою велетенською, що створювала враження, ніби артистів намагаються розстріляти квітами. Вони трималися за руки, а квіти не падали на них, а із силою шмагали. За чверть години Крушельницька не витримала та побита квітами зійшла зі сцени”, — описувала газета Kuryer Lwowski той неймовірний прийом, який влаштували у червні 1901 року у Варшаві Соломії Крушельницькій. Її напарником на сцені тоді був знаменитий італійський баритон, майстер бельканто та один з найуспішніших виконавців ролі Дон Жуана Матіа Батістіні.

/storage/2019/11/15/image/md_MBuL_di103784.jpeg

Портрет Соломії Крушельницької, 1900 рік. Cyfrowe Muzeum Narodowe w Warszawie

Як повідомляла та ж газета, співпрацюючи з Варшавською оперою, Соломія Крушельницька заробляла близько 40 тисяч рублів (Варшава та велика частина польської території перебувала у той час в складі Російської імперії, — Авт.) за сезон, який тривав 9 місяців.

“Це близько ста тисяч корон (10 мільйонів гривень за теперішніми мірками, — Авт.), такі гонорари виплачують своїм зіркам у Паризькій та Віденській опері”, — писав Kuryer Lwowski.

/storage/2019/11/15/image/md_7l8W_1-2810.jpeg

Соломія Крушельницька під час гастролей у 1895 році. Cyfrowe Muzeum Narodowe w Warszawie

Однак Крушельницька згодом покинула Варшаву заради виступів на італійській сцені. Газети підраховували збитки, яких зазнає співачка через своє рішення, а її шанувальники писали примадонні петиції з проханням залишитися, підписи за це збирали навіть у перукарнях.

/storage/2019/11/15/image/md_R5f8_00075154-0000.jpeg

Крушельницька в головній ролі в опері "Галька" Станіслава Монюшка. Tygodnik Illustrowany, 1900

А дебютувала співачка у Львові. Перший виступ Соломії Крушельницької відбувся у квітні 1893 року, коли 21-річна випускниця тутешньої консерваторії в театрі Скарбка (тепер — театр імені Заньковецької, — Авт.) виконала партію Леонори в опері “Фаворит” Гаетано Доніцетті.

“Голос панни Крушельницької, особливо на низьких позиціях, справляє враження чудового блоку коштовного мармуру, в якому художник лише вказав основні контури майбутньої скульптури. Різьблення деталей стане вдячною роботою для старанного вчителя, а також для талановитої дебютантки, яка також має багато інших видатних сценічних переваг, таких як чудовий характер, темперамент і, як для дебютанта, надзвичайну свободу рухів”, — описувала першу появу на сцені майбутньої зірки газета Kuryer Lwowski.

...У Львові Соломія Крушельницька доживала й свої останні роки. У серпні 1939 року під час перебування на Галичині, куди співачка часто навідувалася, через початок Другої світової війни вона не змогла повернутися до Італії. Після війни Соломія Крушельницька  відмовилася від італійського громадянства і майна, працювала викладачкою в Львівській консерваторії імені Лисенка.

Померла 16 листопада 1952 року від раку горла. Похована Соломія у Львові на Личаківському цвинтарі, неподалік від могили Івана Франка.

Читайте також: Шедевр за 2,5 мільйона: маловідомі факти про один із найстаріших оперних театрів України (фото).

Автор: Богдан Скаврон
Подробиці
Скрін з відео

Росія не поспішає надавати допомогу, яку країна Близького Сходу так сподівалася отримати від союзників. Тегеран розчарований, а Путін свідомо затягує процес.

23.06
Подробиці
Іран атакував військові бази США у Катарі та Іраку

У Катарі розташований найбільший американський військовий об'єкт на Близькому Сході – авіабаза Аль-Удейд.

23.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Під час атаки українська балістична ракета “Сапсан” пролетіла 300 км над територією РФ.

23.06
Подробиці
Фото: pexels.com

Асоціація платників податків Євросоюзу закликає повернути золото, що зберігається в США, на $245 млрд. Усе через непередбачувану політику Трампа.

23.06
Подробиці
Фото: facebook.com/oleksiy.chernyshov

Урядовець став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку у будівельній сфері за участю топпосадовців держави.

23.06
Подробиці
Фото поліції Хмельницької області.

Першим на ганебний вчинок чоловіка звернув увагу 17-річний хлопець.

23.06
Подробиці
Фото ОП.

Злочин мав здійснити польський військовий пенсіонер, завербований десятки років тому.

23.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

У США заявили, що Дональд Трамп розчарований атакою РФ на українську столицю.

23.06
Подробиці
Поліція затримала юнаків, які зняли і розтрощили український прапор (відео)

Слідчі відкрили кримінальне провадження за фактом наруги над державними символами. Санкція статті передбачає мінімум 17 тисяч гривень штрафу.

23.06
Подробиці
Фото: telegram.org

Леви напали на директора сафарі-парку "Тайган" Олега Зубкова у Криму. Його госпіталізували з травмами трахеї, він у важкому стані.

23.06
Подробиці
Скриншот з відео

Після шестирічної паузи культова українська телепрограма "Караоке на Майдані" знову повертається. У Києві на території ВДНГ відбулися зйомки нового випуску шоу, але вона заплановані також у Дніпрі та Львові.

23.06
Подробиці
Кая Каллас, архівне фото, x.com/kajakallas

Рада закордонних справ Євросоюзу обговорила питання України після чергової ночі потужних російських атак. Зустріч відбувається під час візиту Володимира Зеленського до Великої Британії.

23.06
Подробиці
Скриншот з відео

Окупанти використовують заміновані FPV-дрони, які лишають просто на шляху наших військових.

23.06
Люди і проблеми
Фото unsplash.com

У рамках експериментального проєкту Державної служби зай­нятості вже 300 представниць прекрасної статі розпочали відповідне навчання.

23.06
Подробиці
Фото: facebook.com/taras.topolya

У ніч на 23 червня Росія завдала масованого удару по Києву. Внаслідок атаки є багато загиблих та постраждалих, чималі руйнування.

23.06
Подробиці
Фото: ДСНС

Російська атака у ніч на 23 червня: під ударом опинився Київ та область. Окупанти запускали БпЛА та балістику.

23.06
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Кремль хоче вийти з цієї війни, але вийти красиво.

22.06
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

У МЗС нагадали, що Іран є співучасником агресії проти України - передаючи Росії дрони та технології.

22.06
Подробиці
Фото: т-к Зеленський офіційний

У вечірньому звернення Президент України застеріг європейських партнерів.

22.06
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Вже створено спеціальну комісію, яка з'ясує деталі трагедії.

22.06
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Глава МЗС Ірану заявив, що завтра вранці зустрінеться з Путіним.

22.06
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Вогонь від підірваних цистерн сягав десятки метрів заввишки.

22.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Конфлікт виник на тлі заміни підрозділів. Його наслідок - мінус 4 окупанти.

22.06
показати більше