Мирослав Любачівський

110 років тому, 24 червня 1914-го, народився Мирослав Любачівський - верховний архиєпископ Львівський, глава УГКЦ

Мирослав Любачівський

На долю Блаженнішого Мирослава Любачівського випала відбудова греко-католицької церкви після її відродження в Україні. Він став першим владикою УГКЦ, якого висвятив на єпископа Папа Римський. Всі, хто особисто знав його, відзначали смиренність та мудрість Блаженнішого. Йому належить вислів, що став духовним орієнтиром для вірян: “Богоугодне життя не полягає лише в оминанні гріха, але передусім — у творенні добра”.

На долю Блаженнішого Мирослава Любачівського випала відбудова греко-католицької церкви після її відродження в Україні. Він став першим владикою УГКЦ, якого висвятив на єпископа Папа Римський. Всі, хто особисто знав його, відзначали смиренність та мудрість Блаженнішого. Йому належить вислів, що став духовним орієнтиром для вірян: “Богоугодне життя не полягає лише в оминанні гріха, але передусім — у творенні добра”.

Рим, березень 1991 року. Блаженніший Мирослав-Іван Любачівський перед поверненням до України розмірковує:

“Поняття про те, що буде, є — радше боязнь. Як я там поведуся? Людей не знаю, бо 53 роки не був з ними, вони вважають, що я щось надзвичайного зроблю, забуваючи, що я є звичайною людиною, до того ж старою — 77-й рік. Тому я побоююсь, чи зможу задоволити їх бажання і сповнити сподівання щодо мене. Дав би Господь, щоб я міг. Я буду старатись зробити все, що зможу”.

Блаженніший ходить по веранді будинку в Римі, молячись, щоб Господь дав щасливо повернутись на Батьківщину. Черниці збирають у валізи церковне начиння, ризи, а далі Любачівський у чорному пальто та капелюсі з невеличким портфелем рушає до літака. На його здивування на летовищі у Львові його чекає великий натовп люду, священники. Перші кроки вдома. Любачівський стає на коліна й цілує рідну землю.

30 березня 1991 року глава УГКЦ повернувся в Україну до свого престолу на Святоюрській горі. Вірні кидають на його авто квіти й кричать: “Слава! Слава!” На архівному відео бачимо В’яче­слава Чорновола, який тоді очолював Львівську обласну раду. Після закінчення усіх церемоній його Блаженство зазначив: “Це є до певної міри, якби це сказати, несподіванка. Я не сподівався такого прийому. Але, Богу дякувати, так було. Багато людей явилось”.

А далі почалась довга й копітка праця відродження віри й відновлення всіх структур Церкви: не вистачало священничих кадрів, церков, не було навчальних і релігійних закладів.

/storage/2024/06/10/image/md_4C0X_06-01-2.jpeg

Учні Долинської народної школи УПТ після першого причастя. 1923 рік. У першому ряду четвертий зліва Мирослав Любачівський, п’ятий — Омелян Антонович.

Народився майбутній патріарх у Долині на Станіславівщині (Івано-Франківська область) у сім’ї Євстахія та Анни, і був первістком. Його середній брат Євген загинув під час Другої світової війни, а наймолодший Богдан став інженером і оселився у США. Вчився у Долинській народній школі та Стрийській гімназії, яку закінчив 1933 року з відзнакою. Продовжив навчання у Львівській богословській академії на факультеті філософії, а потім теології.

Митрополит Андрей Шептицький, зауваживши здібного студента, відправив його вчитися до відомого у Західній Європі богословського університету Канізіанум в Інсбруці (Австрія). Через рік, 18 серпня 1938 року, Мирослав прийняв священниче свячення у сан диякона, а через декілька днів приїхав до Львова та з рук митрополита Андрея Шептицького прийняв єрейські свячення. Його призначили на служіння у Львівську архиєпархію.

Однак він не покидає навчання в Інсбруці, а продовжує студіювання у швейцарському місті Сіоні через початок війни. Саме там о. Мирослав захистив докторську дисертацію з богослов’я на тему “Боротьба св. Василія Великого з аріанством, виражена в його літургії”. Вищу теологічну освіту освоював у Біблійному інституті в Римі протягом 1942 — 1945 років (здобуває ступінь магістра біблійних наук і доктора теології) та на студіях Папського Григоріанського університету (1945 — 1947 роки, отримав ліцензіат з філософії). Одночасно за дозволом кардинала протягом тих самих років студіював медицину в Італійському королівському університеті.

Митрополит Андрей Шептицький, зауваживши здібного студента, відправив його вчитися до богословського університету Канізіанум в Інсбруці (Австрія).

У травні 1947 року виїхав до США для опіки над українськими емігрантами- католиками в Філадельфії, потім у Стемфорді. Служив секретарем Архиєпископа УГКЦ. У 1949 році призначений парохом церкви св. Петра і Павла в Клівленді (штат Огайо), служив на парафіях штатів Пенсільванія та Вісконсин. Тут також розпочалася його письменницька діяльність. Серед ранніх творів і публікацій є декілька недільних проповідей та переклад Катехизму Тридентського собору, а пізніше з’явилися такі його праці: “Вірую в єдиного Бога”, “Десять заповідей Божих”, “Ранішні розважання”, недільні проповіді та багато богословських статей.

У 1968 році о. Любачівський став духівником Української католицької семінарії св. Йосафата у Вашингтоні. У 1971-му його призначено професором Академії св. Василія у Філадельфії. У квітні 1978 року Папа Павло VI надав о. Любачівському ступінь почесного прелата. 1977 року призначений духовним директором семінарії св. Василія Великого у Стемфорді.

13 вересня 1979 року Папа Іван Павло II призначив о. Любачівського Архиєпископом і Митрополитом Філадельфійським і 12 листопада 1979 року разом з Верховним Архиєпископом УГКЦ Йосифом Сліпим і митрополитом Максимом Германюком у Сікстинській капелі в Римі хіротонізував його на єпископа (перша хіротонія за особистою участю Папи Івана Павла II в історії УГКЦ). Тоді ж призначений був Архиєпископом УГКЦ у Філадельфії.

27 березня 1980 року після Синоду єпископів УГКЦ отримав призначення на коад’ютора Верховного Архиєпископа з правом спадкоємності. Переїхав до Риму. Після смерті кардинала Йосифа Сліпого 7 вересня 1984 року обраний на Верховного Архиєпископа Львівського. 25 травня 1985 року його призначено членом колегії кардиналів з титулом церкви св. Софії на Віа Боччеа в Римі. Четвертий кардинал в історії УГКЦ.

Не маючи змоги легального в’їзду до тодішньої підрадянської України, брав участь у величних святкуваннях 1988 року 1000-ліття хрещення Руси-України в Ченстохові (Польща), куди з’їхалися українці з усієї Польщі.

У травні 1992-го Любачівський скликав перший за часів незалежності України Синод єпископів УГКЦ, який розглядав питання визнання церкви як патріархату.

Саме на час його служіння ліг основний тягар відбудови греко-католицьких інституцій у країні та справи відродження УГКЦ як дієвої і чисельної національної Церкви. Заснував Архиєпископську курію та взявся за реорганізацію кліру, вирішення соціальних проблем духовенства, розбудову духовних закладів освіти та недільних шкіл, налагоджував зв’язки з мирянами та світською владою. Любачівський вів діалог з українськими православними церквами та іншими конфесіями. Висвятив сотні нових священників УГКЦ. Продовжував нау­ково-богословські дослідження, перекладацьку діяльність. Опікувався поверненням культових споруд і церковного майна.

У травні 1992-го скликав перший за часів незалежності України Синод єпископів УГКЦ, на якому виголосив стратегічну програму діяльності Церк­ви — визнання УГКЦ як патріархату. Завдяки зусиллям владики Любачівського у 1992 — 1994 роках було відновлено діяльність Львівської богословської академії (тепер Український католицький університет), відкрито Дрогобицький єпархіально-катехитичний інститут Пресвятої Трійці, при якому 1996-го створено Дрогобицьку духовну семінарію. Новий поштовх отримала соціальна праця Церкви, зокрема зі заснуванням в Україні філій міжнародної благодійної організації “Карітас”.

На 81-му році життя Патріарх Мирослав захворів на запалення легенів, що серйозно вплинуло на здоров’я. Тому 1996 року, з огляду на його важкий стан, Синод єпископів вибрав владику Любомира Гузара єпископом-помічником УГКЦ. 14 грудня 2000 року Верховний Архиєпископ Мирослав Любачівський помер після довготривалої хвороби. Похований у крипті архикатедри собору св. Юра у Львові.

За майже десять років вільного існування УГКЦ патріарх Мирослав-Іван запропонував еклезіологічні формули її помісного існування в Україні і Східній діаспорі (Росії, Казахстані, Сибіру й на Далекому Сході). У православних церквах України, незалежно від визнання їхнього канонічного статусу іншими Церквами, він убачав спадкоємиць тієї ж святоволодимирівської спадщини, котрі походять від того самого, що й УГКЦ, кореня.

Відносини з іншими Помісними Церк­вами Сходу і Заходу Любачівський пропонував будувати на партнерських засадах сопричастя Церков-Сестер. Ці три напрями: розвиток помісності Київської церкви, коінонія Київської церкви з Римською і коінонія Київської церкви з Царгородською — є специфічним внеском Любачівського в учення львівських митрополитів. Вони також є стратегією Церкви на XXI століття.

Катерина КУБАЄВСЬКА


 

Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Як мінімум російські літаки більше не зможуть безкарно скидати КАБи і ФАБи на українські позиції на лінії фронту.

14.07
Cпорт
Фото facebook.com/minmolodsport

Змагання відбулося у німецькому Кілі й саме на ньому наш екіпаж уперше претендував на перемогу.

14.07
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Оновлення даних для військовозобов'язаних в Україні, яке необхідно зробити до 16 липня, не означає мобілізацію.

14.07
Подробиці
Скриншот з відео

Військовослужбовці ЗС РФ увірвалися на свиноферму в Бєлгородській області та пограбували її. Момент зафіксувала камера відеоспостереження.

14.07
Подробиці
Фото: t.me/osirskiy

Одіозна народна депутатка Мар'яна Безугла заявила, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський не вірить в перемогу України, і готовий до різних варіацій "примусу до миру".

14.07
Cтиль життя
Фото з архіву Галини Твердоли

Галина Твердола, знана майстриня з Вінниччини, волонтерить ще з часів АТО.

14.07
Подробиці
Фото: wikipedia.org

Україна, озброєна високоточними ракетами американського виробництва, вперше може атакувати будь-яке місце в Криму. Півострів перетворився з плацдарму на пастку для російських військових.

14.07
Подробиці
Фото: t.me/DeepStateUA

Селище Урожайне Донецької області перейшло під контроль російської армії. Захоплення населеного пункту підтвердив військово-аналітичний ресурс DeepState.

14.07
Подробиці
Фото: telegram.org

Спроба вбивства колишнього американського президента Дональда Трампа відбулась у Пенсільванії. Стрілянина пролунала в той момент, коли Трамп виступав перед присутніми: після перших пострілів він схопився за вухо і сховався за трибуною.

14.07
Подробиці
Фото: telegram.org

Самопроголошений президент Білорусі нібито зробив “жест доброї волі”.

13.07
Подробиці
Фото: facebook.com/DSNSKHARKIV

Російські війська вдарили по селу на Харківщині двома ракетами Іскандер-М. Внаслідок ударів двоє осіб загинули і 23 постраждали, серед них 14-річна дівчинка.

13.07
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Бундесвер розробив "Оперативний план Німеччини" (OPLAN DEU) на випадок можливого військового конфлікту з Росією. Про це повідомили два німецькі відомі видання Bild та Der Spiegel.

13.07
Подробиці
gur.gov.ua

Кирівник ГУР не уточнив, якого саме напрямку це стосується – Сумського чи Чернігівського.

13.07
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Невеликі дрони чудово підходять для “гарячих” гранат.

13.07
Здоров'я
Фото freepik.com

Наслідок надмірного перебування під сонцем є передчасне старіння шкіри.

13.07
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

За оцінками фахівців, українські війська продовжуватимуть оборонятися протягом наступних шести місяців, а наприкінці року зможуть провести низку контрнаступальних операцій.

13.07
Подробиці
Фото зі сторінки Радослава Сікорського у Фейсбук.

Польща розглядає збиття російських ракет над Україною. Ця пропозиція була включена до спільної оборонної угоди між двома країнами, підписаної під час візиту президента Володимира Зеленського до Варшави.

13.07
Cпорт
Фото facebook.com/ruslan.rotan

В українському спорті спалахнув скандал після того, як головний тренер олімпійської футбольної збірної Руслан Ротань оприлюднив склад на Ігри-2024.

13.07
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Батюшка, який утік з Росії, викрив Кирила і назвав діяльність РПЦ "священною проституцією". На теренах РФ він служив аж 25 років.

13.07
Подробиці
Фото з Інстаграму.

Максим Галкін провів весілля українською мовою на елітній віллі росіян. Крім нього, гостей розважав український співак Монатік.

13.07
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Армія РФ так і не звільнила окупантів, які опинилися в котлі у Вовчанську. Про вихід з оточення повідомляли російські пропагандистські ЗМІ.

13.07
Люди і проблеми
Фото Лариси Дідик

Хвороба, яку ще називають несправжньою борошнистою росою, з'являється переважно у другій половині літа, коли водночас висока температура і вологість.

13.07
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

На півночі Харківщини Сили Оборони України вибили росіян з прикордонного села Сотницький Козачок. Туди окупанти зайшли в середині травня.

13.07
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Ситуація на Харківщині близька до стабілізації. Ворог втратив позиції та не має тактичних успіхів.

12.07
Подробиці
Фото зі сторінки НДСЛ Охматдит у Фейсбук.

Вивела дітей, а сама врятуватися не встигла. Поліцейський, який останнім бачив живою 30-річну Світлану Лукʼянчик, до останнього сподівався, що лікарка буде жити.

12.07
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Ворог трохи змістив увагу з Часового Яру. Тепер окупанти більше зусиль спрямовують на захоплення Торецька.

12.07
Подробиці
Канівське водосховище. Фото з Вікіпедії.

Росія лякає українців підривом дамб у Києві та Каневі. Таким чином Кремль хоче посіяти паніку серед українців.

12.07
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

У Коломенському районі Московської області розбився пасажирський літак Superjet 100. На борту перебували троє людей, усі загинули.

12.07
Подробиці
Фото: АТЕШ

В армії РФ поранених бійців відправляють на реабілітацію... на "нуль".

12.07
показати більше