Він був одним із найвідоміших європейських поетів другої половини ХХ століття. Народився у Литві, жив у Польщі, кар’єру зробив у США. За океаном і зустрів жінку, яка подарувала йому щастя на схилі літ.
...Вони могли ніколи не познайомитися, якби університет Еморі в Атланті не запросив лауреата Нобелівської премії на зустріч зі студентами. За поважним гостем в аеропорт відправили працівницю Керол Тіглен. І треба ж
було такому статися, що жінка десь посіяла ключі від автомобіля. Тоді Чеслав Мілош напівжартома спитав, чи часто у неї таке трапляється? У відповідь почув, що вона втрачає голову тільки тоді, коли бачить харизматичних чоловіків.
Поету в той час уже було під сімдесят, викладачці історії — тридцять п’ять. Проте це не стало на заваді почуттям, що спалахнули між ними. Спочатку цей роман розвивався на відстані, тримаючись на щоденних телефонних розмовах і спорадичних зустрічах (Боже, як вони чекали щоразу цієї миті!), а потім американка переїхала в Берклі (Каліфорнія), де у виші викладав Чеслав Мілош.
Декілька років до того поет овдовів: у вічність відійшла Яніна Длуска, з якою він одружився у далекому 1944 році. Дружина подарувала йому двійко дітей — Ентоні й Петера. Втім, навряд чи її чоловіка можна було назвати зразком вірності. Ще коли подружжя жило у Франції (там Чеслав Мілош отримав політичний притулок), він полюбляв стрибати в гречку. Не змінив своїх звичок і переїхавши за океан... Їхній шлюб, скріплений обітницями, розірвала лише смерть коханої.
Керол, як і попередні обраниці знаменитого поета, докладеться до просування його творчості у США. Перекладатиме англійською і його вірші, і Шимборської та інших його співвітчизників. Супроводжуватиме потім чоловіка до Польщі — майже після сорока років відсутності на батьківщині. Буде вражена, як його приймають та шанують. Що нова влада, що звичайні люди. Потім вони з більшою чи меншою регулярністю прилітатимуть на береги Вісли. А в 1993 році вирішать, що слід кинути якір у Кракові.
Інтернаціональне подружжя (за рік до переїзду Чеслав Мілош офіційно оформить стосунки з Керол) оселиться неподалік центру міста — на вулиці Богуславського. Тут усе буде підпорядковано розпорядку дня господаря. З дев’ятої до першої години Чеслав Мілош працював у своєму кабінеті. У цей час у квартирі мала бути цілковита тиша! Цікаво, що поет писав завжди від руки, причому чорнильною, а не кульковою ручкою. І лише в блокнотах одного й того ж типу.
Керол і Чеслав Мілош любили подорожувати. Не обов’язково літаком чи потягом. Іноді просто сідали в автомобіль та вирушали за кордон. Італія, ФРН, Франція... Серед мандрівок були й особливі: наприклад, до Литви, де в 1911 році на світ з’явився майбутній нобеліст. Після понад пів століття він знову міг блукати знайомими вуличками, вдивлятись у вичовгану бруківку, вслухатися у звуки та на повні груди дихати рідним повітрям... Емоції, пов’язані з цим, потім “переплавив” у нові вірші.
Попри поважний вік, Чеслав Мілош продовжував тішити читачів новими збірками. Вони виходили як у Польщі, так і за кордоном. Усіма організаційними й пов’язаними з цим фінансовими питаннями займалась Керол. Поза тим на ній були, звичайно, всі домашні справи. Помічниці не мала, тож готувала сама. Як страви американської кухні, до якох звик чоловік, так і польської. Намагаючись опанувати особливості останньої...
Однак невдовзі в дім автора “Поневоленого розуму” постукала біда. Ні, з ним тоді нічого не сталося. Серйозні проблеми виникли в дружини. Їй довелося вилетіти на обстеження і лікування до Америки. Діагноз виявився невтішним: захворювання кровотворної системи, а відтак проблеми з кістковим мозком. Попри старання медиків, 58-літню жінку не вдалося врятувати. Вона померла в одній з лікарень Сан-Франциско.
Без своєї половинки польський класик проживе ще два роки. Меланхолію, яка, мов павутина, затягувала поета, розвіювали нечасті приїзди синів та онуків. Він ще намагався писати, спілкуватися з колегами (наприклад, з Віславою Шимборською), зустрічатися з читачами, але... Було очевидно, що втрачає й сили, й інтерес до життя.
Видатного польського поета не стало 14 серпня 2004 року. Що цікаво: його дружина померла два роки перед тим також наприкінці літа — 16 серпня. Його поховали у Польщі, її — у США. Однак для закоханих душ навіть океан не перешкода!
Антін БІЛИЙ
