“Король вальсів” написав понад 500 вальсів, польок, маршів та оперет. Його вальс “На прекрасному блакитному Дунаї” вважається неофіційним гімном Австрії. Однак його кар’єру ледь не знищив батько.
Йоганн Штраус народився 25 жовтня 1825-го у Відні. Хлопчик вчився грати на скрипці потайки від батька, який хотів бачити його банкіром. Батьком Йоганна був відомий на той час композитор Йоганн Штраус-старший, який теж писав вальси, польки, галопи, піднявши напрям танцювальної музики на якісно новий рівень. Оркестр батька часто репетирував удома і маленький Йоганн уважно вслуховувався у це чарівне дійство.
У 1844 році Йоганн усупереч волі батька покинув навчання у комерційній школі і почав свою музичну освіту у відомих педагогів, які дали йому блискучі рекомендації. Незабаром Штраусу вдається набрати невеликий власний оркестр і він з успіхом виступає у Відні. Репертуар складався в основному з його власних творів.
Дебютні виступи принесли йому велику славу, що непокоїло батька, який вставляв палиці в колеса, користуючись своєю впливовістю. Штраус-батько став родоначальником музичної династії мимоволі, всупереч своїм прагненням і попри всі намагання запобігти успіху власних дітей. Але троє його синів не лише успадкували музичний талант батька й досягли не меншого успіху, але й доклали зусиль для збереження і поширення його творчого спадку.
На цей час його сини вже робили власні успіхи як музиканти, проте борець за славу Штраус-старший цьому не радів. Загалом у шлюбі Штрауса-старшого народилось п’ятеро дітей, і троє синів — Йоганн, Йозеф та Едуард — мали хист до музики та величезне бажання наслідувати батька. Але батько був категорично проти.
Публічний виступ молодого Штрауса зі своїм оркестром став для віденської публіки справжньою сенсацією. Наступного ж ранку газети написали: “Добрий вечір, Штраус-батько. Доброго ранку, Штраус-син”.
На відміну від свого батька, Штраус-молодший нікому не заздрив і жартував, що “брати талановитіші за мене, просто я відоміший”.
Це розлютило Штрауса-старшого. Щоб захистити дітей від свавілля батька та надати їм можливість розвиватись у вибраному напрямі, дружина Штрауса-старшого Марія-Анна подала на розлучення. Формальною причиною розлучення був багаторічний зв’язок Штрауса-батька з Емілією Трамбуш, з якою він й одружився невдовзі після розлучення і яка народила йому ще вісьмох дітей. Через це Йоганн-старший позбавив дітей Марії-Анни спадку, відписавши все дітям Емілії.
Цікаво, що під час революції 1848 року Йоганн Штраус-старший та Йоганн Штраус-молодший опинились по різні боки барикад, і поки син грав “Марсельєзу” для повстанців, батько оспівував династію Габсбургів. Саме в цей час був написаний найвідоміший твір Штрауса-старшого: “Марш Радецького”. У 1849 році Штраус-старший помирає від скарлатини. Син присвятив його пам’яті вальс. Згодом батьківський оркестр вирішує приєднатись до музикантів сина, і об’єднаний колектив вирушає на гастролі по Австрії, Польщі, Німеччині. Усюди його чекає величезний успіх.
Щоб налагодити стосунки з новим імператором Францом-Йосифом І, Штраус присвячує йому два марші. Незабаром йому передають усі батьківські повноваження на придворних балах і концертах. Запрошень так багато, що нерідко він відправляє замість себе одного з братів. На відміну від батька, він нікому не заздрив і жартував, що “брати талановитіші за мене, просто я відоміший”.
Кінець 1860-х — початок 1870-х років — розквіт творчості Штрауса. У цей період він створює свої найкращі вальси: “На прекрасному блакитному Дунаї”, “Казки Віденського лісу”, кращі оперети. Весь Відень, а за ним інші столиці танцюють під вальси композитора. У 1870 році Штраус відмовляється від придворних обов’язків, передає їх братові Едуарду й присвячує себе опереті.
Слава композитора поширюється і на інші континенти. У 1870-ті роки оркестр Штрауса гастролює по Британії, Франції, США. На Бостонському музичному фестивалі Штраус ставить світовий рекорд, керуючи оркестром із більш ніж 1000 музикантів. За порадою Оффенбаха, у 1871 році Штраус пише свою першу оперету, добре прийняту публікою, усього він написав 15 оперет.
Йоганн Штраус створив 496 творів, зокрема 168 вальсів, 117 польок, 73 кадрилі, 43 марші, 31 мазурку, 15 оперет, комічну оперу та балет.
Його “Летюча миша” спочатку великої популярності не мала. Тріумфальний успіх приходить тільки через 20 років після появи нової редакції Густава Малера. Штраус любив додавати гумористичні елементи до своїх оперет. Наприклад, в опереті “Летюча миша” є сцени, де персонажі спілкуються напідпитку, що було новаторством для його часу. Йоганн Штраус також був великим любителем собак. У нього був пес на ім’я Кепі, якого він дуже любив і навіть писав про нього у своїх листах друзям. Він вважав, що спілкування з тваринами допомагало йому заспокоюватися та знаходити натхнення.
Що відомо про його особисте життя? У 1862 році Йоганн Штраус одружився зі співачкою Етті Треффц, яка вже мала трьох дочок і чотирьох синів, що не завадило їхньому шлюбу. Вважають, що саме вона надихнула Штрауса до роботи в оперетному жанрі. Крім того, Етті була його вірною помічницею, допомагала організовувати концерти та гастролі.
Другий шлюб Йоганна Штрауса з актрисою Анжелікою Дітріх не був щасливим, що змусило композитора подати на розлучення. Відмова Римо-католицької церкви у розлученні змусила його перейти у протестантизм та змінити громадянство — у 1887 році він взяв громадянство держави Саксен-Кобург-Готи. У серпні того ж року Йоганн Штраус одружився втретє з Адель Штраус, якій пізніше присвятив популярний вальс “Адель”.
У 1892 році Йоганн Штраус спробував себе в оперному жанрі, проте його єдина опера — “Лицар Пасман” не набула популярності. У травні 1899 року Йоганн застудився у придворному театрі, де диригував увертюрою до “Летючої миші”. Почалося запалення легень, яке стало для композитора фатальним. 30 червня 1899-го Йоганн Штраус помер у Відні від пневмонії, не встигнувши закінчити балет “Попелюшка”. Йому було 73 роки.
Завершив роботу над балетом у наступному році Йозеф Баєр. Похований Йоганн Штраус на центральному цвинтарі Відня Zentralfriedhof. Всі свої статки Штраус заповів Віденському музичному товариству.
За своє життя Йоганн Штраус створив 496 творів, зокрема 168 вальсів, 117 польок, 73 кадрилі, 43 марші, 31 мазурку, 15 оперет, комічну оперу та балет. Після смерті Йоганна Штрауса були поставлені декілька оперет, змонтованих з різних його творів. Найкращою з них вважається “Віденська кров”, лейтмотивом якої служить однойменний вальс Штрауса.
За життя Йоганн Штраус домігся такого визнання, якого не отримував ніхто ні до, ні після нього. Святкування його 70-ліття стало справжньою подією для всієї Європи.
Про Штрауса музикознавці писали: “Життя Штрауса є природним продовженням його вальсу. Важко знайти ще одного художника, який пройшов через життя, як через суцільний безхмарний весняний день, оточений протягом більш ніж п’ятдесяти років усе зростаючим визнанням не тільки на своїй батьківщині, але й у всіх країнах світу. З вальсу, який досі вважався лише танцювально-садовою музикою, Штраус зміг створити переможно пануючу музичну форму, яка за своєю популярністю витіснила з концертної естради все”.
Марія КОСТЕЦЬКА
