Щороку в Україні на сміттєзвалища потрапляють тонни пластику, який не переробляється і, за словами експертів, розкладається в землі мінімум 400 років. Та чи так уже й нереально відмовитися від одноразового, аби бодай трохи зменшити кількість пластику на планеті?
Вирушаємо на експеримент — беремо власні термочашки, ланч-бокс і йдемо в заклади громадського харчування та на заправки з пропозицією продати нам напої чи їжу, але в наш посуд. На першій же заправці нас зустрічають з усмішкою.
“У нас є такі клієнти, які вранці їдуть на роботу і до нас заїжджають по каву зі своїм посудом. Для нас це не дивина”, — каже працівниця заправки Неля. Загалом на п’яти заправках, які ми відвідали, у чотирьох нам зробили каву в наші термочашки.
А от на одній із цих заправок працівниця, не розуміючи мети нашого експерименту, зробила нам каву в пластиковий посуд, а потім просто перелила в наш.
Пластикові, як ви розумієте, “пішли” у смітник.
Відмовилися зробити каву в наш посуд в одній із кав’ярень великого супермаркету. Але тут причина була в розмірі тари. “Ваша чашка — дуже висока. Наш кавовий апарат під це не підлаштований.
Тому приносьте меншу, і я з радістю вам зроблю каву, не використовуючи одноразовий посуд”, — пояснює продавчиня Оксана.
Що ж, відмовитись від пластику, принаймні на етапі придбання кави чи їжі з собою, — не так і складно, еге ж?
Скільки ж пластику використовують у закладах харчування?
Ми вирішили початувати декілька днів в одному закладі, де продають гарячі та холодні напої у такому по- суді. За нашими найскромнішими підрахунками, лише одна кав’ярня міста за одну зміну (12 годин) продає 200 одноразових посудин із кавою та ще 70 напоїв із пластиковими соломинками. Уявіть: поряд із цією кав’ярнею лише на цій вулиці в центрі міста працює ще мінімум 9 подібних закладів. Тобто за один день з однієї вулиці у світ “виходить” мінімум дві тисячі одноразових посудин лише для напоїв.
На заправках, де роблять каву з собою, нам розповідають: “За день продаємо мінімум 300 порцій кави. У вихідні буває і 400”. 300 пластянок лише на одній заправці.
“За день це може бути 80, а може бути й 180 порцій їжі зі собою, — каже Наталя, працівниця закладу харчування у торговельному центрі. — Так. Ми все пакуємо в одноразовий пластиковий посуд”.
“А у нас домашні страви з собою бере понад 200 людей на день”, — додає дівчина з іншого закладу.
Неважко зрозуміти, що пластику ми використовуємо дуже й дуже багато. А що ж далі відбувається з контейнером чи склянкою, які ви викинули у смітник?
Міжнародна природоохоронна організація Greenpeace минулоріч порахувала, що 91 (!) відсоток виготовленого у світі пластику так і не був перероблений. Тобто він просто лежить на звалищах.
“Є різні види пластику. Але незалежно, з чого він зроблений, будь-який пластиковий посуд розкладається щонайменше 400 років, — каже Юрій Пивоваренко, представник ГО “Зробимо Україну чистою”. — Тобто ви уже давно не житимете на Землі, але ваше сміття й далі лишатиметься на планеті. Як ви думаєте, скільки часу наша планета таке витримає?
І чи матимуть де жити ваші внуки та правнуки?”
Тим часом у Євросоюзі заявили, що до 2021 року повністю заборонять використання одноразового пластикового посуду. Ніяких виделок, ножів, ложок, одноразових пластикових тарілок, соломинок.
Читайте також про те, як люди власними силами рятують село від небезпечної рослини.
