Церква закликала українців “непоспішно і виважено приймати рішення про шлюб”. Адже наша країна посідає одне з перших місць у Європі за кількістю розлучень — розпадається близько 60% сімей.
У цій статистиці переважають молоді подружжя, які прожили в шлюбі від трьох місяців до трьох років. “Україна перебуває у групі європейських країн, де високі показники розлучень, — у нас розпадається майже кожен другий шлюб, — каже в коментарі газеті "Експрес" Людмила Слюсар, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ. — На першому місці серед причин краху сім’ї — алкоголізм. Через нього розпадається кожна п’ята родина.
15% сімей розлучається через матеріальні труднощі, 12% — через зраду і ревнощі, 5% — через незадоволення сексуальними стосунками. Близько 4% — через неможливість мати дітей.
Третина розлучень припадає на період до чотирьох років шлюбу, а 15 — 16% сімей розпадається після 20 років спільного життя”.
— Усі згадані причини можуть бути елементами чи наслідками сімейних криз. Чому вони виникають?
— Виникнення їх закономіре, кожна сім’я, навіть наймiцнiша та найщасливiша, проходить через складнi перiоди, — каже Тетяна Миснікова, системна сімейна психотерапевтка. — Кризи — це своєрiднi стреси, якi можуть змiцнити сiм’ю, а можуть i сприяти її руйнацiї, якщо немає практики конструктивного виходу з них. І не лише прикрощi та драматичнi подiї провокують сiмейну кризу. Радiснi подiї можуть похитнути сiм’ю не менше.
— Які ознаки сімейної кризи?
— Щоденнi сварки, взаємнi звинувачення, вiдмова від сексу. Один з початкових етапiв кризи — загострення банальних суперечностей. Наприклад, чоловік і дружина з’ясовують, “хто сьогоднi купить хлiб”. Згодом суперечності поширюються на весь дiапазон стосункiв.
Старi способи спiлкування стають неефективними. Криза поглиблюється. Врешті в одного з подружжя або й в обох виникає незадоволення шлюбом, вiдчуття нерозумiння, марностi спроб змiнити ситуацiю.
— Які кризові періоди у сімейному житті ви би виокремили?
— Я б окреслила шість перехідних періодів. Перший — до трьох років. Після романтичного періоду через рік-два стають відчутними побутові проблеми. Моя порада — ще перед одруженням варто укласти між собою усний контракт щодо розподілу ролей та функцій: хто миє посуд, оплачує комунальні послуги, яка поведінка партнера неприйнятна. І не порушувати цих правил.
Другий кризовий період, як правило, настає на третій-сьомий рік подружнього життя.
— З чим він пов’язаний?
— Часто — з народженням дітей. На цьому етапi парі треба навчитися вирiшувати завдання, пов’язанi з доглядом маляти. У перший рiк життя дитини присутнiсть тата має відчуватися якомога більше, а не пів години зранку i десять хвилин увечерi. Коли так є, то основу для кризи вже закладено. Чоловiк має бути готовим до того, що йому доведеться прати, прибирати, варити. Крiм того, з появою дитини в лiжку настає затишшя. Усе це — iспит для кохання.
Утім якщо дітей нема, то приблизно пiсля п’яти рокiв сiм’я теж часто зазнає краху.
Чекає на пару випробування і коли дитина йде до школи. Тут важливо, щоб батьки створили передумови для успішного навчання школяра, заклали мотивацію, працювали з ним. Якщо цього не було, вочевидь, у той час родина переживала кризу, батькам було не до дитини.
— Мабуть, ще одне випробування чекає на сім’ю, коли діти дорослішають?
— Так, і входять у пiдлiтковий вiк, який досить часто збігається з кризою середнього вiку у батькiв. Криза накладається на кризу. Тато і мама уже починають думати: “Я своє життя уявляв(-ла) по-iншому”. У такий період можливі подружні зради.
Кризовими бувають і періоди, коли діти здобувають фiнансову та емоцiйну незалежнiсть.
Далі — коли йдуть з батькiвського дому i створюють свою сiм’ю. У пари з’являється почуття самотності. А ще додаються вікові зміни. Раджу в цей час змiстити акцент на свої iнтереси, на свої стосунки.
Ще один кризовий період — смерть, втрата одного з подружжя. Коли знову треба перебудовувати взаємини з дiтьми. Мова про той етап, коли батьки залежать уже вiд дiтей.
— Як виходити з криз?
— Сiм’я не знатиме гострих криз, якщо буде гнучкою — готовою до змiни правил, кордонів, перерозподiлу обов’язкiв. Важливо вмiти домовлятися i не порушувати договору. Тоді кризи якщо й будуть, то вирішуватимуться легко.
Читайте також про те, як за 35 км від "ДНР" живуть переселенці із Західної України
