Про Геннадія Мохненка — пастора з Маріуполя, прийомного батька 33 сиріт — знають не лише в Україні, але й за кордоном. Ще б пак, адже він разом з усиновленими дітьми здійснив навколосвітній велопробіг та подолав п’ять вершин у рамках благодійного туру “Світ без сиріт!”
А днями він із дітьми підкорив Монблан. Як це було?
— Ми проїхали 3500 кілометрів до підніжжя гори. Планували підніматись 10 днів, для акліматизації організму. Однак цьогоріч ввели нові правила — ночувати там можна тільки в орендованих наметах та спальниках. А це дорого коштує, ми не мали стільки грошей. Тому ризикнули та піднялись на Монблан (4810 м) за чотири доби. Відразу після того, як спустились, до речі, зіпсувалась погода.
— Кого взяли з собою на сходження?
— Найменшому синові, який піднявся на вершину, 14 років, найстаршому — 33. Разом з нами також ішли лікар та оператор майбутнього фільму.
Кожен крок давався важко — відчуваєш тиск у скронях, брак кисню. Часом ідеш стежкою, яка має 50 сантиметрів ширини. Справа — двокілометрова прірва у Францію, зліва — півторакілометрова в Італію. Ми йшли трьома групами, страхуючи одне одного. Причому вітер такий, що ледь не зносить!
Під час фінального сходження ми йшли 20 годин без перерви. І тільки в неділю о 4-й ранку піднялись на льодовики. Далі — кілометровою майже вертикальною скелею прямували вгору до вершини. Близько 13.00 досягли мети. Знадобилось ще 9 годин, щоб спуститись.
— У вас — 33 всиновлених дітей. Як так склалось?
— Я ріс у сім’ї алкоголіків. Не хотів повторити долю батьків. Почав шукати сенс життя, пішов навчатись у духовну семінарію. Згодом став помічати дітей на вулиці — годував та одягав їх. У 1999 році ми організували дитячий реабілітаційний центр. А понад 20 років тому я всиновив перших дітей — троє 12-річних підлітків.
Згодом ми всиновили ще п’ять, потім — сім дітей, і цей процес триває досі. Минулоріч до мене привезли 33-го сина. Напевне, я не ідеальний батько, та головне — це любити дитину та цікавитись нею, впустити її у своє життя.
Усього в нас із дружиною 36 дітей, адже троє — біологічних. До слова, у мене нещодавно народився 24-й внук!
— З якою метою ви вирушаєте зі своїми прийомними дітьми в експедиції, подорожі?
— Ми робимо це не заради адреналіну, а щоб показати — вчорашні безпритульні діти багато що можуть! Просто варто повірити в них!
Читайте також про те, як відпочивали влітку знаменитості, коли були дітьми
