Дієго прилетів до України, розповів нам, що знає: у його дідуся Дмитра Чвеля був старший брат, який залишився жити тут — у селі Піща.
Аргентинець спілкувався з нами українською, розповів про свою колекцію вишиванок і любов до української пісні. Ми написали його історію і закликали людей, які можуть знати рідних Дієго, відгукнутись. І вже через декілька днів після виходу статті у газеті нам написав В’ячеслав Бакун із Харкова. І розповів, що його бабуся Марія — це донька Леонтія Чвеля, брат якого виїхав у Аргентину. Таким чином, його 65-річний батько Михайло — троюрідний брат Дієго, а сам В’ячеслав — племінник аргентинця. Звіривши дані з інформацією в архіві, ми зрозуміли: родичі нарешті знайшли один одного.
Утім, у той момент, коли Дієго дізнався цю інформацію, він уже сидів у літаку до Аргентини. Зустріч із рідними відбулась лише цими днями — в Буенос-Айресі.
“Племінник написав мені ще торік, — розповідає Дієго. — Запитував, коли я ще приїду до України, а я вирішив запросити його в гості до Аргентини”.
Днями родичі нарешті зустрілись.
“Дядько підійшов до мене в аеропорту, обійняв і сказав “Ласкаво просимо до Аргентини!” — додає В’ячеслав Бакун. — Такі відчуття я не переживав ніколи! Дієго відразу запропонував зробити фото з зображенням наших дідуся та прадідуся — Леонтія і Дмитра. Це була неймовірна зустріч. Мій дядько — надзвичайний чоловік, дуже добрий”.
“До речі, а якою мовою ви розмовляєте між собою?” — цікавлюся.
“Звісно, що українською! — запевняє В’ячеслав. — Дієго дуже добре розмовляє і пише. Жодного бар’єру в спілкуванні між нами немає”.
Дядько і племінник саме тепер подорожують Аргентиною, проїхали разом уже 3000 кілометрів.
“Я дуже щасливий, моя українська родина — справжній подарунок! — додає Дієго. — Ще рік тому здавалося, що знайти цих людей буде неможливо, а нині ми з племінником разом мандруємо”.
Дієго похизувався кількома світлинами з родичем: тут вони п’ють мате, а тут катаються на катері...
Наступна зустріч, каже аргентинець, запланована в Україні. “Мені треба познайомитись з моїм троюрідним братом Михайлом, поїхати у рідну Піщу, побачити дідову хату”, — каже Дієго.
