НКРЕКП постановою No1611 від 26 серпня цього року зобов’язала постачальників газу зазначати у платіжці ЕІС-код. Та споживачі блакитного палива скаржаться, що не завжди можуть його відшукати. Чому так відбувається?
“ЕІС-код (Energy Identification Code) — це ідентифікаційний газовий код споживача (газового лічильника споживача), — пояснює Тетяна Бойко, керівниця житлово-комунальних програм Громадянської мережі “Опора”. — ЕІС-код містить 16 алфавітно-цифрових символів. Його безплатно присвоює споживачу облгаз (оператор газорозподільних мереж) при підключенні до труби. Потім оператор ГРМ вносить цей код споживача у власну базу даних та передає їх оператору ГТС (газотранспортних систем). Цей код потрібен споживачу зокрема для того, аби змінити постачальника газу (цей код вказують у заяві про зміну постачальника)”.
— Люди скаржаться, що постачальники приховують ЕIС-код у платіжках. Де його ще можна дізнатися?
— Дізнатися свій EIC-код можна із заяви-приєднання до умов договорів постачання та розподілу природного газу, — каже Оксана Пицька, менеджерка зі зв’язків із громадськістю ТОВ “Рівнегаз Збут”. — А також в особистому кабінеті на сайті 104.ua. Ну а на рахунку за розподіл (доставку) природного газу він друкується або у верхньому правому куті, або справа від інформаційного блоку щодо послуги газорозподілу.
— Якщо споживач не може знайти ЕIС-код, як тоді бути?
— Варто звернутися на “гарячу лінію” постачальника. Якщо такої інформації не нададуть, то потрібно надіслати надавачу послуги письмову претензію або поскаржитися у НКРЕКП, — пояснює Геннадій Рябцев, директор спецпроектів НТЦ “Психея”, експерт з державної політики в паливно-енергетичному комплексі. — Намагання приховати цей код можна розцінювати як обмеження права споживачів на вибір постачальника.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про відкат реформи харчування в армії
