Синоптики кажуть, що спека протримається декілька днів. То де буде найгарячіше й звідки цей кліматичний екстрим?
— У південних та східних областях температура повітря може сягати 40 — 41 градуса, для цих регіонів такі показники розцінюються як надзвичайна спека, — розповідає Наталія Голеня, заступниця начальника відділу метеопрогнозів Українського гідрометеорологічного центру. — У західних та північних областях температура повітря підніметься до 35 — 36 градусів — для цих територій це показники сильної спеки. Тож наразі ці дні можуть стати найгарячішими в цьому сезоні.
Зауважу: абсолютний максимум температур було зафіксовано 12 серпня 2010 року в Луганську — градусники показали рекордні для території України 42 градуси. Тогорічне літо було рекордним не лише за високими температурними показниками: безперервна спека тривала протягом 18 днів (з кінця липня до середини серпня). Тоді як зазвичай не тримається більше ніж 4 — 5 днів поспіль.
— Чому формується така африканська температура?
● Н. Голеня:
— Це результат накопичувального ефекту: спека почалась в останній день червня (тоді на півдні й сході країни температура повітря підвищилась до 30 — 35 градусів) і поволі наростала, зокрема під впливом розігрітої повітряної маси, яка надійшла з північної Африки. А максимальне підвищення температури повітря очікується до 15 липня.
— Попередньо протягом тижня територія України перебувала в так званій циклональній сфері, тоді погода формувалась рухом повітряних мас, які надходили з північного заходу (а саме — з Атлантики) у вигляді циклонів. Тож під час послідовного проходження фронтів середньодобова температура повітря знизилась до 25 і нижче градусів. Цей процес супроводжувався великим випаровуванням і можливістю формування гроз місцевого характеру, — розповідає Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — Але ця циклональна серія, під час якої холодне повітря наганяло тепле й частину його виштовхувало вгору, завершилась. І на зміну прийшла антициклональна погода. У результаті атмосферний тиск почав зростати. До того ж в антициклоні припиняється горизонтальний рух повітря, це й зумовить максимальне прогрівання ділянок земної поверхні, особливо над сушею.
Що довше стоїть антициклон, то більше прогрівається земна поверхня і повітря. При тім випаровується вся волога, що випала з дощами. У результаті утворюється місцева хмарність, яка згодом або розсіюється, або дає опади. Зрештою, відсутність на небі хмар дасть можливість максимального прогрівання на наших широтах приземного шару повітря й формування високої температури.
— У попередні роки й в інших країнах Європи влітку регулярно фіксували аномально високі температури. Йдеться про глобальний процес?
● Н. Голеня:
— Так, таку тенденцію фіксують, починаючи з 2000 року. Все це — прояви глобального потепління. До того ж останніми роками тривалість метеорологічного літа (період, коли середньодобова температура повітря перевищує 15 градусів) на території нашої країни сягає 25 вересня.
● П. Шубер:
— У літній період причиною спеки на території європейських країн стає надходження Азорського антициклону, який формується у тропічних широтах (поблизу Африки) і є доволі стійким. Частина цього тропічного сухого повітря може доходити й до України.
До слова, якщо спершу були опади й добряче просочили грунт, а тоді під час випаровування приземне повітря наситилося вологою, утворюється дуже некомфортний для людини ефект оранжереї. І якщо температура повітря підвищується до, приміром, 31 градуса, то важче це сприймається у Львові, аніж у степовій зоні України (де повітря сухе) чи на півдні (Чорного моря недостатньо для того, аби наситити повітря вологою).
Є й інші фактори. Робота підприємств, сільських господарств, транспорту сприяють тому, що концентрація вуглекислого газу поступово зростає у загальнопланетарному масштабі. А це призводить до ефекту ковдри — газ перешкоджає втраті великої кількості тепла в нічний період, утримуючи його ближче до земної поверхні. Крім того, людина змінює поверхню землі, вирубуючи ліси, встеляючи асфальт чи бруківку, що сприяє якнайдовшому зберіганню тепла.
За останні 30 років температура на планеті зросла на 1,1 градуса. Тож періоди аномальної спеки — закономірні наслідки цих процесів.
