За даними Національного банку, торік обсяг кредитів, за якими відбулося прострочення понад 90 днів, становив 432 мільярди гривень, що на 87 мільярдів гривень більше проти 2021 року.
— Однією з найголовніших проблем, котрі вплинули на несвоєчасну сплату банківських позичок, очевидно, стали фінансові труднощі, — каже Василь Майоров, правознавець. — Але є й суто технічні проблеми. Наприклад, відомі випадки, коли люди, які поспіхом виїжджали в інші міста, випадково втратили мобільні телефони або пошкодили сім-картки, номери яких були прив’язані до банківського рахунку. У результаті не можуть зайти в інтернет-банкінг і внести черговий платіж.
— Як банки вирішують питання проблемних кредитів?
— Можна або йти до суду з позовом на боржника, або продавати заборгованість колекторським компаніям, — пояснює Олексій Іванкін, керівник Опендатабот. — Ми очікували, що буде ажіотаж судових справ від банків. Проте цього не сталося. За рік війни фінансові установи подали на боржників 56 670 позовів, що на 37% менше, аніж у 2021му. Відтак можна зробити висновок, що банки готуються до продажу кредитних портфелів колекторам.
— Але ж у випадку продажу боргу колекторам банк у середньому отримує лише 10 відсотків суми заборгованості. То яку вигоду має від цього?
● В. Майоров:
— Кредитні кошти банків зазвичай застраховані. У разі несплати заборгованості позичальниками вони отримують немале відшкодування від страхових компаній. Плюс — кошти, котрі платять колектори за придбання кредитного портфеля. Звичайно, сума буде меншою, ніж банк міг би отримати від сплати кредиту позичальником. Але якщо врахувати шалені відсотки на кредити в Україні, то банки в жодному разі в програші не залишаються.
— Хто має право під час війни не сплачувати кредити?
— У період дії воєнного стану кредитори не мають права вимагати повернення позички від військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, у співробітників правоохоронних органів спеціального призначення, військовослужбовців, які отримали інвалідність на службі, членів сімей загиблих чи зниклих безвісти, а також осіб, котрі перебувають у полоні або з якими втрачено зв’язок, — каже Олександр Переверзєв, адвокат. — Щодо інших осіб, то мораторіїв стосовно несплати позички немає. Людина повинна повертати банку і відсотки, і тіло кредиту.
● В. Майоров:
— У перші місяці війни державними банками було короткотерміново запроваджено ненарахування відсотків. Проте тепер цього немає.
— Що робити людям, які через війну втратили все і реально не мають можливості виплатити кредит?
— Можна звернутися до суду. Слід послатися на лист Торгово-промислової палати, в якому зазначено, що воєнний стан — форс-мажорна обставина. У таких випадках суди виступають на боці позичальника й відтерміновують сплату кредиту. Але після завершення війни гроші все одно доведеться повертати.
— Інколи колектори неетично поводяться з боржниками. Як з цим боротися?
● О. Переверзєв:
— Колектор не може чинити психологічний тиск на боржника, шантажувати його, повідомляти про борги роботодавцю або третім особам. Також не має права телефонувати вночі, у святкові та неробочі дні, надавати неправдиві дані про наслідки невиконання зобов’язань, погрожувати тощо.
Якщо колектор поводиться неетично, то слід записати його слова на диктофон, зберегти повідомлення, які він надсилає, і разом зі скаргою відправити до Національного банку.
За кожне порушення на колекторську компанію накладається від 51 до 102 тисяч гривень штрафу. У разі накладення третього штрафу впродовж року компанія-порушниця буде виключена з реєстру колекторських компаній.
