Читачка “Експресу” Леся Михайлишин із Києва отримала таке повідомлення від державного банку: “Після аналізу кредитної історії та фінансового стану кредитний ліміт за вашою карткою: 0 гривень”. Жінка каже, що користувалася нею вряди-годи, та й ліміт на картці був невеликий — 500 гривень. Тож не засмутилась. Але здивувалась: замість того, щоб у складний час надати клієнтам кредитні канікули, банки анульовують ліміти.
Мало того: люди скаржаться, що банки почали списувати заборговані кошти з інших карток або рахунків, блокують зарплатні й навіть соціальні картки, якщо є прострочення за кредитом. Чи мають вони на це право? Розпитуємо фінансового аналітика Василя Невмержицького та юриста Андрія Степаненка.
— Чому банки масово анульовують кредитні ліміти?
В. Невмержицький:
— Багато підприємств та компаній закрилися через кризу та карантин, чимало людей втратили роботу. Банки розуміють, що кредити виплачуватимуть далеко не всі. І для уникнення конфліктів вони анульовують кредитні ліміти, сподіваючись, що це зменшить рівень неповернення грошей.
— Як банки визначають, хто може вчасно платити, а хто — ні?
— Для початку відсіюють клієнтів, що припинили працювати. Банки, які масово видавали кредитки, мають доступ до різних баз даних і можуть перевірити, чи людина працевлаштована, чи продовжує платити податки. Або ж оцінюють карткові операції. Якщо останнім часом ви дуже активно використовуєте кредитні гроші, значить у вас, ймовірно, проблеми з іншими джерелами доходу.
Сьогодні банки продовжують працювати переважно з трьома галузями: сільським господарством, торгівлею продуктами харчування та медичними препаратами. Фінустанови активно кредитують їх, не зменшують кредитні ліміти. Представникам інших галузей стали частіше відмовляти.
До речі, моєму клієнтові відмовили в позиці на квартиру, хоча рішення попередньо було вже схвалене кредитним комітетом банку. Він працював у меблевій сфері, справи йшли непогано. Але банк бачить, що меблеві магазини нині зачинені, тож підозрюють, що в чоловіка проблеми.
Моєму клієнтові відмовили в позиці на квартиру, хоча рішення попередньо було вже схвалене кредитним комітетом банку.
— Чи правомірне таке врізання кредитних лімітів в односторонньому порядку?
А. Степаненко:
— Так. Можливість встановлення кредитного ліміту (овердрафту) на платіжну картку є правом, а не обов’язком банку. Всі банки в договорах або правилах обслуговування карток передбачають можливість зміни або анулювання кредитного ліміту.
— Чи мають право банки списувати гроші з інших рахунків (зарплатних, соціальних), якщо прострочено кредит?
— Ця норма є у більшості правил і договорів, що стосуються обслуговування платіжних карток. Але вона є нікчемною з кількох причин.
По-перше, через недотримання письмової форми кредитного договору, бо ці правила зазвичай ніхто не підписує — вони є лише на сайтах банків в інтернеті. Із цього приводу є позитивна практика Верховного Суду. Якщо кредит нікчемний, то й підстав для його погашення немає. Банк може лише позиватися, вимагаючи повернення майна (коштів), набутих без належної правової підстави.
По-друге, така умова договору обмежує можливість фізичної особи мати незаборонені законом права та обов’язки, зокрема, право вільно розпоряджатися своєю власністю — грошовими коштами. А стаття 27 Цивільного кодексу України передбачає, що такий правочин є нікчемним. Але все ж раджу тим, хто потрапив у таку ситуацію, негайно повідомити роботодавця, що зарплатну картку втрачено, й оформити іншу картку в іншому банку.
— Коли можуть повноцінно відновити кредитування?
В. Невмержицький:
— Вочевидь, не раніше як у кінці року.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як тисячі українських моряків через карантин не можуть повернутися додому
