Протягом багатьох століть відстань Місяця від нашої планети вважалася постійною. Проте сучасні лазерні вимірювання зафіксували: інтервал щороку зміщується на 3,8 сантиметра. Через це змінюється й місячна орбіта.
Астрофізик Стівен ДіКербі з Мічиганського університету зазначає, що за це Земля платить власним моментом імпульсу. Її обертання незворотно сповільнюється на частки секунди, непомітні для одного людського життя. Але за мільйони років зміни стають дійсно масштабними.
Зв’язок між відстанню до Місяця, силою припливів і тривалістю земної доби підтверджують не лише лазерні вимірювання. Дослідивши мікроскопічні лінії росту викопних двостулкових молюсків, які фіксують щоденні земні цикли, вчені підрахували, що 70 мільйонів років тому рік складався приблизно з 372 коротших днів. А доба тривала лише 23,5 години. Через те, що Місяць був значно ближче до Землі, він інтенсивніше впливав на швидкість обертання планети.
— Основна причина такої поведінки нашого супутника полягає у складній фізиці океанських припливів. Оскільки Земля обертається швидше, ніж Місяць проходить свою орбіту, планета тягне припливні хвилі трохи вперед. Сила тяжіння поступається припливним силам. Унаслідок цього Місяць дістає від Землі додаткову обертальну енергію та поступово переходить на вищу і більш далеку орбіту. Тому доба на нашій планеті стає тривалішою, — каже Іван Крячко, в. о. завідувача лабораторії Головної астрономічної обсерваторії НАНУ. — І хоча сповільнення вимірюється мікросекундами на століття, у довгостроковій перспективі це приведе до подовження доби.
— Які це матиме наслідки для Землі?
— Наприклад, ми ніколи не зможемо бачити сонячних затемнень. Поступово змінюватиметься ритм життя всіх живих істот на Землі. Утім, наближення Місяця було б більшою небезпекою, воно могло б стати катастрофою для нас. На початку збільшувалася б сила припливів і відпливів, а під ногами підіймалася б земля через постійні землетруси. Зрештою, науковці вже фіксували випадки, коли планети, під дією сили тяжіння своєї материнської зорі, падали на неї.
— Місяць віддаляється від Землі. А чи віддаляються планети від Сонця?
— Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Уран, Сатурн і Нептун тримаються довкола Сонця завдяки силі його тяжіння, за тим самим принципом, за яким земна гравітація тримає Місяць біля себе. Але, на щастя, відстань планет Сонячної системи від материнської зірки досить велика, щоб вони могли залишатися на своїх орбітах.
