Його обвинувачували у розкраданні 1,5 мільярда гривень під час закупівлі артилерійських снарядів для ЗСУ. Підставою для закриття стало закінчення строку досудового розслідування. Мова про так звані правки Лозового.
А дещо раніше суддя ВАКС Олег Ткаченко закрив справу про розкрадання 11,8 мільйона гривень на “Укрзалізниці”, також застосувавши ці скандальні правки. У підсумку — троє фігурантів уникли покарання.
— Досудове розслідування справи Олександра Нагорського вела Служба безпеки України (СБУ), — розповідає Тетяна Шевчук, експертка Центру протидії корупції. — Вже після того, як йому повідомили про підозру, справу передали до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Але прокурор САП повернув справу до СБУ, бо слідчі служби не зібрали досить доказів для підтвердження складу злочину. Опісля СБУ та Офіс генпрокурора продовжували строки досудового розслідування через Шевченківський районний суд міста Києва. І на розгляд Вищого антикорсуду справу про розкрадання 1,5 мільярда гривень скерували вже після того, як спливли строки досудового розслідування. У підсумку її закрили, навіть не розглянувши до кінця.
— Розкажіть, будь ласка, докладніше про цю справу.
— За даними слідства, у грудні 2022 року керівник Головного управління з виробництва боєприпасів і будівництва фортифікацій Міноборони Олександр Нагорський підписав угоду з одним із виробників про закупівлю снарядів. На рахунки афілійованої іноземної фірми-посередника було переказано майже 1,5 мільярда гривень. Але згодом новостворена Агенція оборонних закупівель Міноборони уклала вигідніший прямий контракт на постачання тих же артснарядів із тим самим виробником — вартість продукції була на 30% нижчою, аніж за договором, який підписав Нагорський. У грудні 2023 року він отримав підозру від СБУ за частиною 2 статті 114-1 ККУ (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань). Посадовцю “світило” до 15 років позбавлення волі.
— А що загалом передбачають ці скандальні “правки Лозового”?
— Це певний масив змін до Кримінального кодексу України, які ініціював нардеп Андрій Лозовий, — додає Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency International Ukraine. — Вони стосувалися широкого кола процесуальних дій, зокрема призначення експертиз через ухвали слідчого судді, порядку проведення обшуків, встановлення і продовження строків досудового розслідування тощо. Частково правки скасували у грудні 2023 року. Водночас у КПК залишився пункт частини 1 статті 284, який зобов’язує суд закрити будь-яку справу (крім справ про насильство) через формальне закінчення строків розслідування.
Слідство має обмежений період (максимум 12 місяців), відколи та чи інша особа стала підозрюваною у справі, й до моменту, коли щодо неї до суду направлять обвинувальний акт. На такий максимальний термін можна продовжити досудове розслідування через слідчого суддю, якщо особу підозрюють у важкому чи особливо важкому злочині. Якщо ж строки досудового розслідування перевищать кілька днів, то це дає підстави суду закрити кримінальне провадження. Така собі узаконена лазівка.
● Т. Шевчук:
— На жаль випадків, коли закривають резонасні справи через застосування “правок Лозового” чимало. Але законотворці, попри те, що цього вимагають наші європейські партнери, зокрема МВФ, не поспішають їх скасувати.
— Як гадаєте — чому?
● Т. Шевчук:
— Видно, є зацікавленість політичних еліт у тому, щоб мати таку опцію в кримінальному процесі. Щоб в той чи той момент закрити певну справу. Керівник САП Олександр Клименко свого часу повідомив, що у понад 70 провадженнях, які перебували в судах, сторона захисту заявила клопотання про їх закриття на підставі “правок Лозового”. Приблизну суму збитків за цими провадженнями оцінюють у більш як 50 мільярдів гривень.
● П. Демчук:
— До речі, завдяки “правкам Лозового” уник кримінальної відповідальності “король контрабанди”, бізнесмен Вадим Альперін. А також закрито гучну справу про “Роттердам+”.
