Із жовтня 2025 року Китай запровадив суворіші правила експорту рідкісноземельних елементів — стратегічно важливих матеріалів, які використовують у виробництві автомобілів, смартфонів та військової техніки. Тепер іноземні компанії повинні отримати спеціальну ліцензію від Міністерства торгівлі КНР, щоби закуповувати рідкісні метали та вироби з них.
Президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у “ворожих діях” та спробі “тримати світ у заручниках”. Ба більше, заявив, що запровадить додаткові 100% мита на китайські товари й обмежить експорт критичного програмного забезпечення, якщо Пекін не змінить “агресивної торговельної позиції”. А міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що Китай платитиме мито у розмірі 500%, якщо і далі купуватиме російську нафту.
Зауважимо, що перші обмеження на експорт рідкісноземельних металів Китай запровадив у квітні у відповідь на мита адміністрації Трампа. Це спричинило затримки у виробництві автомобілів та змусило західні компанії накопичувати запаси цінних металів.
— Як так сталося, що від рішення Пекіну нині залежать цілі галузі у світі?
— Китай домінує у світовій індустрії рідкісноземельних металів — він посідає перше місце за обсягами видобутку і є ключовим експортером цих елементів та виробів із них, — пояснює військовий експерт Олег Жданов. — На КНР припадає близько 80% світової пропозиції рідкісноземельних ресурсів, які є основним матеріалом для виготовлення магнітів та допоміжним для виготовлення мікрочипів.
Не буде рідкісноземельних металів — багато галузей зупиниться. Передусім автомобільна. І не лише вона, бо виробництво зброї не дуже відрізняється від виробництва автівок. Що бортовий комп’ютер у машині, що в літаку, що в танку, що в артилерійській системі — вони фактично однакові. Без рідкісноземельних елементів не буде лазерів, оптичних приладів, сенсорів, лінз, прицілів. Без магнітів не буде двигунів, стабілізаторів, приводів, торпедних та авіаційних систем. Мікрочипи потрібні для виготовлення радіостанцій, які важливі для забезпечення управління військами. Без рідкісноземельних матеріалів “ляже” і космічна галузь. Тобто проблеми виникнуть для всіх сфер, у яких використовують високі технології. Запроваджуючи нові обмеження, Китай ставить собі за мету здобути ще більший контроль над експортом рідкісних матеріалів і технологій та використовувати це як геополітичний важіль.
— Наскільки серйозні ризики виникають тепер для США?
— Китай може “покласти” економіку США. Пригадуєте, чого передусім хотів Дональд Трамп від нас? Широкої угоди про видобуток і продаж Сполученим Штатам рідкісноземельних металів. Трамп намагався диверсифікувати ці постачання, аби убезпечити Америку від своєрідної монополії Китаю. Насправді Трамп почав перший. Він захотів запровадити мита проти Китаю, а той відповів рішенням про обмеження постачання рідкісноземельних металів. Між обома країнами триває протистояння гібридного типу, яке становить загрозу їхній національній безпеці. Зверніть увагу: товарообіг між КНР і США сягає близько 600 мільярдів доларів. При цьому Сполучені Штати купують у Китаю утричі більше товарів, ніж продають йому своїх.
— Так, це наслідок торговельної війни, яку розпочав Трамп, — додає колишній міністр охорони довкілля та ядерної безпеки Юрій Костенко. — І не лише проти Китаю, а фактично проти всього світу. Чому Пекін може тут демонструвати силу? Тому що поклади рідкісноземельних елементів є не скрізь (саме тому їх і називають рідкісними). КНР має найбільші підтверджені запаси цих ресурсів і домінує у їх переробці. Тим часом США украй потребують рідкісноземельних металів у двох сферах — для виробництва акумуляторів і для виготовлення мікрочипів, без яких не може ефективно функціонувати військово-промисловий комплекс жодної країни.
Проблема, на жаль, у тому, що після холодної війни економіка диктатур інтегрувалася в економіку демократій, а економіка демократій — в економіку диктатур. За цей час постали цілі кластери критичної залежності демократій від диктатур або диктатур від демократій. Китай нині конче потребує ринків збуту своєї продукції. І купують 2/3 цієї продукції розвинені держави — країни ЄС, США, Канада, Австралія, Японія, Південна Корея. До слова, у США 80% акумуляторів, які є у війську, — китайського виробництва. Якщо Китай не постачатиме акумуляторів до США, це зупинить більшу частину військової машини Пентагону, яка є найпотужнішою у світі. Таких ризиків не було б, якби стратегічні центри якісніше планували концепції розвитку і знижували залежності демократій від потенційного агресора, яким є країни з диктаторськими режимами.
— Чи є альтернатива китайським рідкісноземельним металам?
● Ю. Костенко:
— Альтернатива вже вимальовується. США дуже радикально і швидко хочуть переорієнтуватися на інші регіони, де можна видобувати рідкісноземельні метали. Великі поклади є в Австралії, у Казахстані. Як відомо, американська компанія Сove Capital разом з казахстанською “Казгеологія” створили спільне підприємство, яке шукатиме рідкісні ресурси в Казахстані. Україна також має великі поклади рідкісноземельних металів, але частково вони залягають на тимчасово окупованій території. Проблема в тому, що проєкти з видобутку рідкісних металів потребують часу (мінімум три-п’ять років!) і великих інвестицій. За цей час потрібно народжувати нові стратегії — військово-політичні, економічні, ресурсні. В іншому разі така взаємозалежність економік, яка є нині у світі, призведе до панування диктатур.
— Я б тут не перебільшував загрози, — зазначає експерт із ракетно-ядерного озброєння Олександр Кочетков. — Наразі Міністерство торгівлі КНР опублікувало два правила. Перше — про посилення контролю за товарами, що містять хоча б 0,1% рідкісноземельних елементів китайського походження або вироблені за технологіями КНР. Друге — про те, що не можна без дозволу Пекіну експортувати технології, пов’язані з видобутком й обробкою рідкісноземельних металів, а також із виробництвом магнітів. Тобто про тотальну заборону не йдеться. Ідеться про те, що потрібен дозвіл.
Це елементи дипломатичної гри та підготовки до зустрічі Трампа і Сі Цзіньпіна — щоб їм було що обговорювати та за що торгуватися. Боятися, що Китай завдасть серйозного удару ВПК Сполучених Штатів, не варто. Як і того, що ми не зможемо отримувати американську зброю. Нам США передають озброєння, яке давно вироблене і яке є на складах, а не нове.
