Новий рік — це завжди нові мрії, нові плани і нові сподівання. Для українців, які вже четвертий рік поспіль зустрічають Новий рік в умовах повномасштабної російської агресії, найбільшою мрією є припинення війни і тих звірств, які чинить на нашій землі ворог. І дорослі, і діти хочуть, щоб у країні нарешті запанував мир, було більше радості, аніж смутку, усмішок, аніж сліз. “Україна обов’язково переможе, бо добро завжди перемагає зло”, — цією думкою, що живе у найглибших закутках нашої душі, традиційно тішимо себе на порозі нового року. Та чи стане 2026-й роком закінчення війни? Чи зможемо ми здолати політичні та економічні виклики, яких у новому році напевно не уникнемо?
ЧИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА НАСТУПНОГО РОКУ?
● Сергій Таран, експерт із міжнародних питань:
— Шанси на припинення війни у 2026 році доволі високі, адже в цьому дуже серйозно зацікавлені США. Рівень контактів, який є між українським і американським керівництвом, вказує на те, що сторони можуть про щось домовитись. Якщо Трамп посилить тиск на Росію через санкції й через ціну на нафту, яка поки що перебуває під контролем США, то і в Путіна будуть підстави говорити про паузу у війні. Сценарій Білого дому такий: найближчим часом погодити певні рамкові угоди, а вже навесні виходити на припинення бойових дій.
● Руслан Бортник, директор Українського інституту політики:
— Імовірність того, що ми дійдемо до якоїсь моделі перемир’я наступного року, — приблизно 30%. Це може статися або взимку-навесні, або вже пізньої осені. Сьогодні ні Росія, ні Україна не готові йти на поступки заради завершення війни. Тому без зовнішнього тиску досягти мирної угоди не вдасться. А такий тиск можуть чинити лише США і Китай. Оскільки Китай не демонструє великого бажання брати участь у розв’язанні конфлікту та ризикувати своїми ресурсами в цій ситуації, то залишаються тільки США. Дональд Трамп намагатиметься домогтися якогось результату до виборів в американський Конгрес, а це початок листопада цього року. Якщо республіканці переоберуться та збережуть більшість у Конгресі, то тиск Трампа на обидві сторони конфлікту посилиться, і ймовірність припинення вогню зросте.
● Петро Олещук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”, доктор політичних наук:
— Важко сказати, чи закінчиться війна, бо тут багато особистого й ірраціонального, а отже, непрогнозованого. Очевидно, що Путіну непогано було б навесні заморозити бойові дії, щоб почати відновлювати економіку і готуватися до нового етапу протистояння. Та він зациклений на війні проти України, тому, ймовірно, відкидатиме будь-які пропозиції щодо припинення вогню. Понад те, очільник Кремля ітиме шляхом поступового підвищення градуса провокацій проти європейських країн. Дрони, що перетнули простір ЄС, “випадкові” ДРГ, диверсії на підприємствах та інфраструктурних об’єктах у Європі — усе це можливо. Масштабного ж вторгнення у країни НАТО я не чекаю. Росіяни не ставлять собі за мету щось реально захоплювати. Вони такого завдання й не подужають. А от провокувати Альянс, показувати його слабкість, підважувати відносини між Європою і США — це вони робитимуть.
ЧИ ВІДБУДУТЬСЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ?
● Віталій Кулик, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства:
— Є висока ймовірність, що відбудуться не лише президентські вибори, а й парламентські. Це частина переговорного процесу, з якою погоджуються усі зовнішні гравці. Водночас у владі розуміють, що для того, аби бодай частково залишитися біля державного керма, потрібно запустити політичний процес. Бо згодом ситуація може скластися узагалі не на їхню користь. Хай там як, але влада зважатиме на соціологічні заміри. Якщо Зеленський матиме шанс на переобрання, то виборам дадуть зелене світло. Якщо ні — то їх усіляко відсуватимуть у часі. Як свідчать нинішні соціологічні опитування, Зеленський програє у другому турі кандидатам з високим рейтингом, як-от Залужний чи Буданов.
● Ярослав Макітра, політичний експерт:
— Більшість українського суспільства виступає проти проведення виборів під час війни, і це дозволяє відтерміновувати питання переобрання глави держави. Але останні події навколо переговорного процесу й корупційні скандали всередині України підвищують імовірність президентських виборів. Вони можуть відбутися незалежно від того, буде укладена так звана мирна угода чи ні.
Нині йдеться про змішаний формат виборів — онлайн та офлайн. Це означає, що зможуть голосувати ті, хто перебуває на фронті, і ті, хто за кордоном. Чи зможе Зеленський знову перемогти? У двотурових виборах це нереально. Але до закону про вибори можуть внести зміни й провести однотурові вибори. Конституцією це не заборонено. Тоді у Зеленського є шанс перемогти. Нагадаю, 2014 року штаб Порошенка акцентував на потребі обрати президента у стислі терміни, і це дозволило їхньому кандидатові перемогти.
СКІЛЬКИ КОШТУВАТИМЕ ДОЛАР?
● Євген Пенцак, фінансовий аналітик:
— У державному бюджеті на наступний рік курс закладено на рівні 45,70 гривні за долар. Це знецінення, порівняно з тим, що маємо нині. Як на мене, протягом першого кварталу 2026-го через потребу бізнесу здійснювати податкові платежі офіційний курс долара може коливатися у межах 42,50 — 43 гривні. Далі, протягом року, ймовірне ще подорожчання “зеленого”. Та навряд чи курс перетне позначку 45 гривень за долар. Тим паче, що є надія на те, що будуть розморожені російські активи й що вони підуть в Україну. НБУ міг би втримати курс і на теперішньому рівні, але це, вочевидь, невигідно для нашої економіки.
● Олександр Савченко, ексзаступник голови Національного банку, доктор економічних наук:
— У нинішніх умовах курс гривні формують не так економічні фактори, як зовнішня допомога наших партнерів і ситуація на фронті. Як відомо, ми маємо дуже негативний торговельний баланс: більше купуємо за кордоном товарів і послуг, ніж продаємо. А це означає, що курс гривні в нас мав би впасти, причому суттєво. На щастя, фінансова допомога Заходу (ЄС пообіцяв її не лише на 2026 рік, а й на два найближчі роки), тобто приплив доларів та євро, нівелює вплив економічних факторів.
На наступний рік я очікую, що долар коштуватиме 45 гривень, а євро — 50. Це з огляду на нинішній крос-курс євро до долара. Відхилення у той чи інший бік на гривню принципово не впливатиме ні на добробут українців, ні на економічну ситуацію загалом. Але цей прогноз діятиме лише за умови статус-кво, тобто за умови, що така ситуація на фронті та в економіці збережеться і в наступному році. Якщо ж буде досягнуто припинення вогню, відбудуться вибори і розпочнеться мирний процес, то можлива девальвація гривні — до 48 — 49 за долар та 53 — 54 за євро. Але вже за пів року, якщо реформи будуть успішними, якщо збережеться західна допомога й надходитимуть інвестиції, гривня знову почне посилюватися.
ЩО БУДЕ З ЦІНАМИ?
● Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук:
— Нині спостерігаємо сезонне зростання цін на овочі й фрукти, яке триватиме приблизно до травня 2026 року. Підприємства витрачають чималі кошти на їх зберігання, а в умовах знеструмлень, коли доводиться використовувати генератори, ці витрати різко зростають. Зрозуміло, що дорожчатимуть також огірки, помідори, зелень, які вирощують у теплицях. До весни ціни на овочі та фрукти зростуть у середньому на 15 — 20%. Далі все залежатиме від нового врожаю: якщо він буде великим, ціни знижуватимуться, якщо ні, то зростатимуть. До весни нас також чекає підвищення цін на м’ясо-молочну продукцію та на яйця — приблизно на 15%. Адже у зимовий період витрати на утримання худоби зростають, надої молока та виробництво яєць скорочуються.
У 2026 році дорожчатиме й пальне. З 1 січня вищими стануть акцизи на всі види пального, відповідно до вимог ЄС. Як наслідок, ціни на бензин та дизпальне зростуть на 2 — 3 гривні за літр, на автогаз — на 1,5 гривні. Оскільки пальне до нас надходить з-за кордону, то вартість його залежатиме й від цін на світових ринках, логістики та валютного курсу. Порушення логістики через російські удари й девальвація гривні дадуться взнаки. Як наслідок, ціни на пальне можуть зрости у середньому на 10%.
● Олександр Бондаренко, співзасновник Інституту державної ефективності:
— Харчі, зокрема й хлібобулочні вироби, однозначно дорожчатимуть. По-перше, через те, що бізнесу доведеться більше платити за енергоносії. Якщо у вересні електроенергія для підприємств коштувала 9,2 — 9,8 гривні за кВт-год., то з грудня уже 12 — 12,2 гривні за кВт-год. Це висока ціна. Вартість природного газу також потроху зростає — за останні три-чотири місяці блакитне паливо для бізнесу подорожчало на 10 — 12%. По-друге, дорожчають логістичні витрати. По-третє — імпортні компоненти для виробництва, як-от спеції, консерванти, ароматизатори тощо. Виробники закладатимуть це подорожчання у ціну. Вартість продукції зросте щонайменше на 15 — 18%. Водночас здешевлення гривні, якого, вочевидь, не уникнути в наступному році, вплине на подорожчання імпортних ліків та інших товарів — приблизно на 10 — 12%.
Більше доведеться платити також за алкогольні та тютюнові вироби. Відповідно до закону №11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби, ставки акцизу зростатимуть до 2028 року. У 2026 році пачка цигарок подорожчає приблизно на 20 — 30 гривень. Те саме стосується спиртного — державні збори зростають щороку. За всі підвищення у результаті заплатить кінцевий споживач.
