Літо — пора різноманітних овочів, фруктів, причому рідних, не імпортованих. А вони дуже важливі для здоров’я не лише завдяки вітамінам, мікроелементам і клітковині. Рослинна їжа робить з нашим організмом те, чого ніколи не зробить білкова.
— Річ у тім, що всі продукти рослинного походження для нашого організму — чужі, тобто ксенобіотики (з грецької “ксенос” — “чужий”), — каже Віктор Досенко, патофізіолог, генетик, провідний науковий співробітник відділу Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАНУ. — Причому чим яскравіший колір у плодів (оранжевий, фіолетовий, червоний), тим більше в них біофлавоноїдів, а отже ксенобіотиків.
У загальновідомому сенсі ксенобіотики — речовини, токсичні для організму. Це пестициди, різні промислові забруднювачі, які можуть руйнувати клітини, провокувати мутації. А ось корисні ксенобіотики потрапляють в організм саме з рослинною їжею. Отруїтися ними неможливо, тому що ми ніколи не осилимо токсичну дозу флавоноїдів, наприклад, з яблук. У відносно невеликій кількості рослинні ксенобіотики стимулюють наші клітини до очищення. А ось при постійному вживанні м’яса такий механізм вимикається. І що більше це триває, то більший ризик самоотруєння. Та й не забуваймо, що з овочами, фруктами, бобовими, горіхами ми отримуємо необхідний для повноцінної роботи організму набір вітамінів, мікроелементів і амінокислот.
— А яку роль у роботі організму відіграє рослинна клітковина?
— Є розчинна рослинна клітковина (пектини тощо) і нерозчинна (целюлоза, лігнін та інші), з них складаються грубі волокна рослинного походження. Завдяки тому, що вони проходять крізь тонку кишку дрібними порціями, не підстрибує концентрація глюкози в крові, інсулін виробляється поступово й у нормальній кількості. Відповідно, відчуття ситості довше, менший ризик метаболічних порушень. Ще один важливий момент: коли клітковина рухається по травному тракту, то механічно його очищує від різних накопичень, зокрема й від залишків холестерину. Крім того, рослинні волокна є середовищем для розвитку корисної мікрофлори в кишківнику. І це ще один “плюсик” на користь сезонних фруктів і овочів.
— Чи потрібно себе обмежувати у кількості рослинної їжі?
— Можна їсти, скільки душа просить. Але не забуваймо: якщо людина постійно сита, в організмі не запускається важливий внутрішньоклітинний процес аутофагії (самопоїдання). Просто кажучи, коли клітина недоотримує енергію зовні, вона береться поїдати відпрацьовані білки. Блокування механізму аутофагії, як досліджено, — одна з причин розвитку онкологічних недуг та інших небезпечних патологій.
— Яким мав би бути ідеальний денний раціон людини, якщо вираховувати його з огляду на ксенобіотики?
— Важливо спожити 30 грамів клітковини на добу. А це приблизно пів кілограма яблук, 300 грамів капусти й квасолі, пів кілограма огірків, помідорів і баклажанів. Корисно докинути туди насіння, горіхи — вийде ідеальний раціон для шлункового тракту, судин і всього організму. А ще бажано відмовитися від хліба. Так, це святе, завдяки йому наші предки виживали, бо в ньому — енергія і калорії. Але немає ксенобіотиків, вони відсіялися у процесі приготування борошна. По суті, це некорисна їжа.