Наказом дозволено тим, для кого це важливо, використовувати фемінітиви в офіційній документації — трудовому договорі, трудовій книжці, штатному розписі й у заявах.
— А хто не може прийняти назву своєї професії у жіночому роді, може залишити все, як і було, — пояснює кандидатка філологічних наук Олена Масалітіна, ексрадниця міністерки освіти й науки України з питань політики гендерної рівності. — Нагадаю, фемінітиви — це іменники жіночого роду, які називають жінок за різними характеристиками: родинними зв’язками, національністю, професією, посадою тощо. Наприклад, розвідниця, журналістка, учителька, продавчиня, верстальниця, прибиральниця, письменниця, депутатка.
— Фемінітиви — це сучасний тренд чи давня практика?
— Фемінітиви існували в українській мові завжди. Ба більше, вони давно зафіксовані в тлумачному словнику української мови. І слово “депутатка” давно є у словнику, однак українці ще досі дискутують, чи варто його вживати.
— Чому ж виникла певна прогалина у використанні фемінітивів?
— У 1930-х роках українську мову намагалися максимально уподібнити до російської. А для російської мови невластиве творення та вживання фемінітивів. Наприклад, у ній лише чотири суфікси для утворення фемінітивів, тоді як в українській їх аж 13! Наприклад, російське “директорша” (дружина директора) не є відповідником українського “директорка” (жінка на директорській посаді). До того ж суфікс -ш- надає значенню цього слова відтінку зневажливості.
— То як, все-таки, правильно утворювати фемінітиви?
— Словотворення варто почати зі суфікса -к-, адже він найбільш універсальний. Наприклад, для позначення національної належності громадянина України ми використовуємо фемінітив “українка”. Якщо з цим суфіксом слово звучить неоковирно, можна спробувати використати інші. Наприклад, -иц- (науковиця, засновниця, очільниця) або -ин- (фахівчиня, мисткиня, шефиня). До слова, моделі творення фемінітивів зафіксовані й у новій версії правопису української мови. Рекомендую звертатися до нього.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про "антиковідні" правила харчування дітей у школах
