Із перших днів війни пан Іван (ім’я змінено), мешканець Чернігівщини, за власним бажанням вступив до тероборони. Але з часом чоловік став погано почуватись. Річ у тім, що він уже певний час лікувався від ВІЛ-інфекції, а служба заважала вчасно отримувати терапію. Невдовзі Іванові надіслали повістку з військкомату. І аби довести, що за станом здоров’я він не може повноцінно служити в армії, новобранцю довелося звертатися до юристів.
Подробиці цієї справи розповідає Дмитро Науменко, юрист-правозахисник Громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в Чернігові.
— Чоловік, на щастя, ще не був скерований у зону бойових дій. Ми написали рапорт, щоб його направили на військову лікарську комісію (ВЛК). Спочатку лікар-інфекціоніст написав висновок, що особа не придатна до військової служби, зі зняттям з обліку. Потім цей висновок із незрозумілих причин переписали. Ми подали скаргу до прокуратури.
Наразі чоловік служить у розташуванні військової частини, вчасно отримує антиретровірусну терапію, на фронт його не відправили...
— А як би розгорталася ситуація, якщо б уже під час служби в армії людина дізналася, що інфікована?
— Сама наявність ВІЛ-інфекції не є причиною звільнення від військової служби. У статті 5 Положення “Про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України” вказано, що при безсимптомному носійстві ВІЛ придатність особи до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.
Тут усе залежить від стану здоров’я людини, наявності в неї супутніх хвороб, від того, чи приймає необхідну терапію. ВЛК може визнати особу непридатною до служби, а може — обмежено придатною, і визначити, яку саме роботу може виконувати ВІЛ-позитивний військовослужбовець в армії. Наприклад, мобілізований може проходити службу в межах тої територіальної одиниці, де проживає, не виїжджати в зону бойових зіткнень.
— Якщо людина з ВIЛ знає, що її ось-ось можуть мобілізувати, які медичні документи їй варто підготувати для ВЛК?
— При проходженні комісії людина не зобов’язана здавати тест на ВІЛ. Тож якщо є обгрунтована підозра на цю інфекцію, раджу самостійно здавати необхідні лабораторні аналізи ще перед тим, як йти на ВЛК. Результати аналізів будуть важливим аргументом, як і медичні документи, що свідчать про розлади здоров’я, що зазвичай асоційовані з ВІЛ. А далі вже комісія робитиме висновок, визнати людину придатною чи обмежено придатною до служби.
— А що означає формулювання, яке інколи трапляється у медичній документації: “рівень вірусного навантаження майже нульовий”? Людина вільна від ВIЛ-інфекції чи ні?
— Це означає, що на цьому етапі кількість вірусних часток у крові нижча за поріг чутливості тестів до вірусу, — каже Ольга Чудінова, лікарка-епідеміологиня. — Якщо такий рівень вірусного навантаження зберігається шість місяців і довше, то, як досліджено, людина вже не зможе заразити інших. Такого ефекту при ВІЛ-інфекції дозволяє досягнути сучасна антиретровірусна терапія. Але цей вид лікування необхідно вживати пожиттєво.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як навчаються діти на окупованих територіях
