Віктор Лісневич зі Сквири вже давно веснує. Ще два тижні тому господар засадив свої 15 соток городу ранньою картоплею. Каже: наприкінці травня — на початку червня збере перший врожай, а в середині липня знов садитиме бульбу.
“Все життя займаюсь будівельною справою, а ось городництво — моє хобі та можливість підзаробити. У нашій місцевості земля родюча, а якщо її підживити — то урожай буде нівроку. Відвів під картоплю цьогоріч 15 соток городу, — розповідає Віктор Лісневич. — З кожним роком все більше розумію: ми приходимо до того, що через глобальне потепління садитимемо бульбу двічі на рік. Через спеку і бездощів’я викопана у серпні картопля погано зберігається у сховищі, швидше гниє і рано проростає. Вирощуючи бульбу двічі на рік, про ці проблеми можна забути”.
Господар каже, що для висаджування у березні обирає лише ранні сорти, період достигання яких не перевищує 75 днів. “Готуюся до нового сезону ще з осені. У вересні-жовтні “нарізаю” на грядці борозни — так звані рівчаки. Вношу туди перегній, — ділиться співрозмовник. — Із першим весняним теплом борозни швидко нагріваються. Можна ще додатково накрити їх плівкою, щоб земля трохи прогрілася. Тижнів за три до садіння вношу до хати насіннєву картоплю, яка в теплі пускає паростки. Беру великі бульби, не менш як 80 грамів, вони краще переноситимуть несприятливі умови, зокрема приморозки. Опісля висаджую їх у прогріті рівчаки. Розміщую картоплю паростками вгору на відстані 50 — 60 сантиметрів одна від одної.
Цього року посадив картоплю у другий тиждень березня, адже погода була тепла. Накрив ділянку зверху агроволокном, щоб їй, бува, не зашкодили приморозки, які навесні у нас часті “гості”. Бо навіть нульова температура для картоплі, яка зійшла і не вкрита, — це погано, вона може почорніти, і тоді доброго врожаю годі чекати. Знімати агроволокно з картоплі слід, коли буде стабільно тепла погода. Як бульба проросте, то підгортаю її, обробляю проти шкідників. Коли весна суха, то використовую крапельне поливання. І наприкінці травня вже маю молоду картоплю. Частину споживаємо самі, дещо продаю. Ціни на молоду картоплю високі, тож можна непогано заробити”.
Вдруге господар садить картоплю у середині липня. Бере бульби минулорічного врожаю надранніх чи ранніх сортів. “Хоч можна проростити й бульби нового врожаю, — зауважує Віктор Лісневич. — Головне — вчасно обробити згодом картоплю від колорадських жуків, для цього обираю препарати у спеціалізованих магазинах. А от від фітофтори використовую народні засоби — розчини попелу, молока з йодом, настою часнику з марганцівкою. Звісно, і цю картоплю підгортаю, прополюю, поливаю її рясно. Другий урожай збираю наприкінці вересня — на початку жовтня. Скільки? Приблизно 800 кілограмів із сотки. Загалом мені подобається експериментувати з картоплею”.
Господар Петро Мазур довгий час жив на Херсонщині, але після повномасштабного вторгнення перебрався на захід країни. Тут він також, як робив це й удома, садить бульбу двічі на рік.
“Наша родина мешкала у Каланчацькому районі, що поруч із Кримом. Займались бульбою, вирощували із розсади овочі на продаж, — розповідає пан Петро. — Після переїзду на Львівщину продовжив господарювати. Саджу картоплю під агроволокно в березні. Воно гарно пропускає повітря й разом із тим бульбам не страшні приморозки. Наприкінці травня — на початку червня викопую перший врожай. Вибираю картоплини середнього розміру — вони в мене йдуть на насіння. Щоб посадити картоплю вдруге, треба змусити її прорости якнайшвидше. Тож купую у магазині спеціальний препарат. Замочую у ньому бульби, а потім розкладаю їх у тіні на сирій землі й накриваю товстим шаром соломи. А ще можна накрити картоплю агроволокном і полити водою. Як бульба проросте, висаджую її у грунт. Не повірите, але вже через тиждень вона сходить на грядці, а через місяць — зацвітає. Тож у вересні збираю другий врожай. Пригадую, якось викопав бульбу 20 вересня. Опісля на тому місці висадив білоголову й пекінську капусту. То в грудні ще зібрав гарний врожай цих овочів”.
А ЩО КАЖУТЬ НАУКОВЦІ?
“Так, чимало господарів уже збирають врожай картоплі двічі на рік. І не лише на півдні України, але й на півночі, в центрі, на заході, — зауважує завідувач лабораторії первинного насінництва Інституту картоплярства НААН України Михайло Рязанцев. — Тут зіграли роль і глобальне потепління, і економічна вигода. Молода картопля на ринку коштує приблизно 60 гривень за кілограм. Минулого року ціна сягала аж 120 гривень. А та, яку ми споживаємо цілу зиму, тобто стара, вартує 20 — 25 гривень. Тому на молодій бульбі можна добре заробити.
Попри все, картопля боїться холоду, за таких умов слабо розвиваються перші паростки. Тож садити бульбу варто, коли грунт прогріється до +8 — 10°C. І варто зважати на те, що якщо садити картоплю під агроволокно, то температура під ним буде на 2 градуси вища. Звичайною плівкою посаджену в березні бульбу не раджу накривати. Бо вона не дихає і запарюється, якщо вчасно не відкривати плівку. Можна втратити урожай. Або ж варто знімати плівку на день і залишати на ніч. Щоб мати хороший врожай картоплі, потрібна волога. А її майже в усіх регіонах навесні бракує, зважаючи на малосніжні зими. Тому ідеальний варіант — крапельне поливання”.
