“Ще минулого року моя груша була здорова, не один кілограм смачних плодів зібрав. А цієї весни — біда. Листя на дереві раптово пожовтіло-побуріло. Вже й не сподіваюся на врожай”, — бідкається наш читач із Вінниччини. Що ж то за напасть могла вразити плодове дерево?
“Ймовірно, це іржа, яка, власне, проявляється жовто-оранжевими плямами на листках після цвітіння груші й може поширюватися і на гілки, — пояснює кандидатка сільськогосподарських наук Людмила Дацько. — Ця хвороба — грибкова. Мої знайомі розповідали, що не один рік боролись з нею. Обривали та спалювали уражене листя, проводили обприскування. Та нічого не допомагало. А все тому, що у саду ріс ялівець козацький, який вважають основним “господарем” іржі. Збудник хвороби зимує на ялівці, а на весну та літо перебирається на грушу. Тобто ялівець — постійне джерело зараження груш. Додам, що раніше іржа траплялася зазвичай у південних областях, але тепер ця хвороба поширена майже в усіх регіонах.
Спори іржі найактивніше розмножуються навесні, коли висока вологість. На листі спершу з’являються невеликі оранжево-жовті плями. З часом вони збільшуються та набувають форми наростів і випинань, на поверхні яких видно спори грибка. Уражене листя передчасно опадає, послаблюючи імунітет дерева та зменшуючи його плодоношення. Іноді хвороба вражає плоди й вони стають непридатними для вживання”.
За словами співрозмовниці, рятувати грушу слід препаратами з міддю, які здатні знищити спори грибка іржі. “Але обробляти треба не тільки грушу, а й ялівець, якщо він росте у саду, — зауважує Людмила Дацько. — Інколи однієї обробки фунгіцидами недостатньо, потрібно дві або й три з проміжками кожні десять днів. А загалом не радила б висаджувати у саду, де є груші, ялівець”.
Фото Юлії Позняк
Садівниця з Вінниччини Галина Квашук зазначає, що дерева від іржі можна лікувати й народними засобами, які також доволі дієві. “Я готую цибулевий відвар. Беру десь 500 грамів лушпиння, заливаю 10 літрами води й проварюю приблизно 30 хвилин. Охолоджую, проціджую та обробляю хворі дерева, — розповідає садівниця. — Ще можна приготувати розчин харчової соди: 50 грамів соди розвести у 10 літрах теплої води, а як вона охолоне, — провести обробку. До такого розчину можна додати й 50 грамів подрібненого господарського мила. Помічний ще такий настій: кілограм деревного попелу розчинити у 20 літрах води, настояти дві доби, процідити й обприскати хворі дерева”.
