В італійському уряді кажуть, що новий закон сприятиме орієнтованому на людину, прозорому та безпечному використанню штучного інтелекту. Цим нормативно-правовим актом вводяться правила, що охоплюють охорону здоров’я, трудові відносини, держуправління, правосуддя, освіту та спорт. Впроваджено кримінальну відповідальність за зловживання штучним інтелектом. За незаконне поширення контенту, створеного ШІ, який завдає шкоди, передбачене ув’язнення строком від одного до п’яти років. Суворіші санкції за шахрайство, крадіжку особистих даних та інші злочини з допомогою штучного інтелекту. Закон також вимагає обов’язкову простежуваність та людський контроль за рішеннями ШІ. Крім того, дітям віком до 14 років для використання штучного інтелекту буде потрібна згода батьків.
— Штучний інтелект — це потужний новий інструмент, — розповідає Роман Божок, CEO мережі шкіл робототехніки Robocode. — Коли з’явилися перші автомобілі, правил дорожнього руху ще не було. Їх почали впроваджувати лише тоді, коли машин стало багато. Те саме нині відбувається і з ШІ. Це нормально — регулювати технології, які стають масовими.
— Бачимо, що технологія розвинулась до рівня, коли наслідки від неналежного використання можуть бути катастрофічними, — додає Яніна Хіжінська, освітня ШІ-експертка, співзасновниця Powered і директорка Unique Hub. — Йдеться про маніпуляцію з реальністю, тотальну дезінформацію, підрив довіри до медичних систем (коли ШІ через упереджений алгоритм або невпорядковані дані ставить неправильний діагноз). Тому країни починають вводити правила й заборони щодо використання штучного інтелекту.
— Тепер штучний інтелект дуже суттєво впливає на ринки, — розповідає Максим Саваневський, експерт з питань інформаційних технологій. — Думаю, кардинальні зміни почнуться через два-три роки, коли руйнуватимуться цілі галузі. Багато людей залишаться без роботи, їм доведеться перекваліфіковуватися. Будуть структурні зміни в економіці та на ринку праці. А це велика проблема для будь-якої країни. Хоча не всі розуміють, що людей слід готувати до змін. Особливо тих, кого ШІ невдовзі може замінити, як-от бухгалтерів, юристів, журналістів. Є й інші ризики.
— Які?
● М. Саваневський:
— Нині багато людей ловлять себе на думці, що вже не розрізняють, яке відео чи зображення справжнє, а де дипфейк. Нові технології нескладні. Їх може опановувати будь-хто. Дипфейк з президентом якоїсь країни може зробити навіть учень сьомого класу. Часом люди вже перестають вірити в усе, що їх оточує. Тому уряди намагаються з цим боротися.
Штучний інтелект можуть також використовувати шахраї. Якщо певний час спілкуватися з ШІ, то можна вигадати якусь нову схему шахрайства. Щодня генерувати по 10 нових варіантів рішень, наприклад, для того, щоб людина сказала дані своєї платіжної картки або перерахувала кудись гроші. І це теж стосується кіберзлочинності. Тепер не треба бути фахівцем дуже високого рівня, щоб за допомогою недорогих програм, що коштують 100 — 200 доларів на місяць, зламувати різні системи. Завдяки ШІ також можуть вести більш витончену пропаганду, впливати на конкретних людей, спонукаючи їх до конкретних дії. Штучний інтелект відкриває неймовірні можливості для цього.
● Р. Божок:
— До речі, у 2024 році Європейський Союз ухвалив Акт про штучний інтелект (AI Act). У цьому документі класифіковано програми штучного інтелекту на основі їхнього потенційного ризику. Сьогодні деякі пункти AI Act уже почали використовуватися, а в 2026 році він буде повністю імплементований.
— А чи регулюється ШI в Україні?
● Я. Хіжінська:
— Міністерство цифрової трансформації рухається у цьому напрямку, орієнтуючись на ЄС. Але маємо слабке місце — інституційну базу. Без ревізії суміжних законів — про захист даних, права споживачів, етику технологій — будь-які норми щодо ШІ залишаться з “дірками”.
— Чи є мінуси в такому регулюванні?
● Р. Божок:
— Звісно, таке регулювання має плюси й мінуси. Захист людей від свідомої маніпуляції, використання оцінювання ШІ — це плюс. А мінус у тому, що воно гальмує розвиток штучного інтелекту. Нині спостерігається серйозне протистояння за світове домінування у сфері штучного інтелекту. Найбільше між США та Китаєм. Євросоюз, на жаль, дуже відстає, а от Велика Британія може стати учасником цих перегонів. Існує ж думка, що держава чи компанія, яка першою отримає суперінтелект (модель ШІ, яка робитиме все краще, ніж найрозумніші люди), випереджатиме решту світу на 30 — 50 років. Нині Китай, де не дуже переймаються безпекою своїх громадян, може першим створити суперінтелект, що дасть можливість домінувати цій країні у світі.
— Є багато ризиків, пов’язаних із штучним інтелектом, а де він вже приносить користь?
● М. Саваневський:
— До прикладу, чат GPT, з яким люди спілкуються, — це потужна мовна модель. ШІ допомагає вирішувати дуже складні задачі, пов’язані з якимсь революційним рішенням у хімії, фізиці. Це все може робити наше життя кращим.
● Р. Божок:
— У медицині, у фармацевтиці штучний інтелект робить дуже багато корисних речей. Зокрема, його використовують для відкриття нових ліків. Торік Нобелівську премію з хімії отримали Деміс Гассабіс і Джон Джампер, розробники з Google DeepMind, за роботу над ШІ AlphaFold2, що вирішив проблему, над якою багато біохіміків та молекулярних біологів працювали понад 50 років. AlphaFold2 дозволяє на високому рівні передбачити тривимірну структуру білка за його амінокислотною послідовністю (саме форма білка визначає, де “причепиться” молекула ліків). Це можна дослідити й лабораторними методами, але процес буде дуже тривалим і дороговартісним.
Штучний інтелект використовується й на війні — для розвідки, визначення цілей, донаведення, аналізу інформації. Це зберігає життя наших воїнів. На жаль, ворог теж застосовує цей інструмент. Зрештою ШІ може підвищувати ефективність будь-якої людини, яка займається розумовою працею. Програмісти, дизайнери, маркетологи, фінансисти, журналісти використовують ШІ й економлять багато часу. Штучний інтелект допомагає підприємцям. Вважається, що в цьому або в наступному році вперше у світі з’явиться компанія, що коштуватиме понад мільярд доларів, в якої буде один чи два фаундери (ті, хто запускають стартапи) без жодної технологічної освіти. Тобто ШІ створить технологічний продукт без залучення програмістів і технічних працівників.
