Нещодавно чернігівський блогер Анатолій Ярошенко назвав Україну “теплою кишенею Європи”. Він зауважив, що взимку до нас, на заміну західним дощовим вітрам, приходять південні теплі та сухі. Мабуть, тому в грудні за своїм вікном львів’янин бачить майже таку картину, як мешканець Мілана чи Парижа.
“Саме Чорне море є тим “магнітом” тепла, який гарантує нам м’яку зиму на наступні десятиліття, якщо не століття, — зазначає Анатолій Ярошенко. — Масивні холодні фронти з Балтики тепер не мають достатньо сил, щоб протиснутись до Чорного моря і створити нам холодну зиму. А все тому, що загальна температура планети зросла й це нагріло передусім моря і Чорне море зокрема. Акумулюючись у ньому, з Середземномор’я крізь протоки до нас лине величезна тепла повітряна хвиля, оминаючи Карпатські гори не з півночі, як було раніше, а з півдня”. То чи справді Чорне море настільки впливає на погоду в Україні й чи зими у наступні роки в нас будуть лише номінальними?
— Загалом Чорне море, особливо в зимовий, холодний період, впливає на погоду, — розповідає Віра Балабух, кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології УкрГМІ ДСНС України та НАН України. — Зокрема, на те, як переміщуватимуться циклони й наскільки вони будуть активними.
Тенденція до підвищення температури повітря взимку спостерігається не лише в Україні. Це характерно для усієї планети й пов’язано з глобальними змінами клімату, головним чинником яких, насамперед, є парниковий ефект. Він суттєво впливає на ці процеси і призводить до підвищення температури та до зміни циркуляції атмосфери. Тож, хоч і Чорне море може впливати на погоду, насправді все набагато складніше.
— На погоду в Україні більше впливає Середземне море й субтропічна частина Атлантичного океану, — додає Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — У першій половині грудня у нас було доволі тепло саме завдяки повітряним масам із Середземномор’я та з субтропіків Атлантики. Значна частина території України перебувала у задній частині антициклону, який підтягував тепле повітря. Опади ж були викликані циклоном, що рухався з Північної Атлантики.
У випадку, коли до нас дійде циклон з холодним фронтом, буде похолодання і сніг. Це очікується не раніше, ніж після Різдва чи на Новий рік. Хоча холодні повітряні маси можуть зупинитися і не дійти до України. Ще у січні-лютому можуть бути періоди похолодання. Зрештою, явище Ла-Нінья (проявляється як зниження поверхневої температури води нижче за кліматичну норму на сході тропічної зони Тихого океану), як очікується, ще впливатиме на цю зиму.
— У Європі зима м’яка, а от у Канаді доволі холодно вже тривалий час. Чому так?
● В. Балабух:
— Холодні повітряні маси з Арктики прориваються у середні широти. Цей процес супроводжується зниженням температури та вмісту вологи і переважно зростанням атмосферного тиску.
Тут варто згадати про стратосферне потепління. Це дуже цікавий процес в атмосфері, коли починають руйнуватися струминні течії, які відгороджують нас від арктичного холоду. Вони наче атмосферний бар’єр, який захищає помірні широти від вторгнень повітряних мас з Арктики. Всі ці явища у верхніх шарах атмосфери іноді мають значний вплив на погоду на Землі. У деяких регіонах вони можуть викликати інтенсивне похолодання, а в інших — суттєве потепління.
Метеорологи ще раніше попереджали про ризик стратосферного потепління і його наслідки. А також про явище Ла-Нінья. І про квазі-дворічне коливання стратосферних вітрів (QBO) — циклічну зміну напрямку вітрів у тропічній стратосфері приблизно кожні 28 місяців (близько 2 — 3 років), коли східні вітри змінюються західними, а потім знову східними. Поєднання цих трьох факторів сприяє вторгненню арктичних повітряних мас у помірні широти. Тепер ми це й спостерігаємо на північноамериканському континенті.
Цього разу нам поталанило, що арктичне вторгнення не поширилося на територію Європи. До нас поки що заходили теплі повітряні маси з Атлантики. Звісно, ще можна очікувати похолодання і морози. Але вони не будуть “тріскучими”.
● П. Шубер:
— Крім широтного розподілу тепла, є ще меридіональний. Тому, якщо на північноамериканському континенті холодно, то в Європі буде тепло. І навпаки. Та меридіональна циркуляція має коротші періоди, ніж процеси, пов’язані з широтним розподілом тепла.
— То яких зим чекати в наступні роки — м’яких чи холодних?
● П. Шубер:
— Науковці нині не можуть однозначно стверджувати про те, що ж відбувається у північно-західній Атлантиці. Останні дослідження свідчать, що течія Гольфстрім, яка є частиною Атлантичної меридіональної перекидної циркуляції (AMOC) і вважається однією з головних кліматичних переломних точок планети, вже деякий час сповільнюється.
AMOC, яка приносить теплу воду до Північно-Західної Європи, найслабша за останні 1000 років. А серед прогнозованих наслідків від ослаблення течії Гольфстрім — зниження температури повітря у Великій Британії у середньому на 3,4 градуса за Цельсієм, швидке підвищення рівня моря на східному узбережжі Північної Америки, зменшення кількості води в тропічних лісах Амазонки. Для всієї
Європи передбачається похолодання і менше опадів. Однак дослідники кажуть, що це наукове моделювання на період з 2030-го по 2050 рік слід розглядати з обережністю, адже ситуація ще може кардинально змінитися.
