Верховна Рада ухвалила законопроект “Про особливості надання електронних публічних послуг”. Він передбачає, що держоргани більше не мають права вимагати від людини інформацію, яка вже є про неї в
електронних реєстрах. Наприклад, РАЦС не може вимагати від вас свідоцтво про шлюб, тому що ці дані наявні в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Що ж таке “режим без паперів”? Які документи нам більше не доведеться копіювати? Що робити тим, хто досі не має змоги користуватися комп’ютером та смартфоном? Говоримо з Мстиславом Баніком, керівником з розвитку електронних послуг у Мінцифрі.
— Що означає режим paperless для простих українців?
— Людям дають змогу взаємодіяти з державою без паперових документів і без походів до органів влади. Згенерувати електронну довідку або набути ту чи іншу державну послугу тепер можна буде через єдиний державний портал електронних послуг — сайт або мобільний застосунок Дія.
Наразі оцифровано понад 70 онлайн-послуг: реєстрація бізнесу, оформлення допомоги з безробіття, допомоги при народженні дитини та реєстрація місця проживання дитини, державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна тощо. Поступово цей перелік держпослуг буде збільшуватися.
Через Дію також можна буде створювати і завантажувати, наприклад, довідку про відсутність судимості, довідку з місця навчання тощо. Все це буде впроваджуватися вже з 23 серпня. До слова, до 2024 року ми плануємо оцифрувати 100% послуг.
— А як бути тим, хто не має технічної можливості користуватися електронними сервісами або ж просто не вміє?
— Ухвалення цього законопроекту не переводить усі державні послуги суто в онлайн, а лише дає людині вибір: користуватися онлайн-сервісами або ж іти до ЦНАПу чи іншого органу влади, де нададуть необхідну послугу, як раніше.
— Які саме паперові довідки та документи державні органи влади більше не вимагатимуть від українців?
— Ті дані, які є в державних реєстрах. У серпні разом із впровадженням “режиму без паперів” ми запустимо інформаційний портал, де можна буде швидко знайти перелік органів та організацій, які працюють із цифровими документами. Дуже малоймовірно, але якщо в цих установах у вас таки попросять паперовий документ, можете одразу поскаржитися через “Службу підтримки”, яка є в меню додатка Дія.
Але наголошу — дуже багато даних досі містяться у різноманітних старих картотеках та архівах. А отже, їх немає у державних реєстрах. Це може стосуватися інформації про нерухомість, традиційних паспортів-книжечок тощо. Тому якщо у людини дуже старий документ, то не можна просто прийти до органу влади й вимагати дотримання “режиму без паперів”.
Дуже багато даних досі містяться у різноманітних старих картотеках та архівах. А отже, їх немає у державних реєстрах.
— У такому разі, чи варто поспішити міняти паспорт-книжечку на ID-картку?
— На розсуд кожного. Я раджу зробити це. У наш час паперові паспорти — малозахищені документи. ID-картки більше відповідають вимогам сучасності, і їх можна відобразити у Дії. Понад 6 мільйонів українців уже успішно перейшли на цю форму паспорта.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як воїна АТО двічі незаконно позбавили місця праці
