У ніч на 10 жовтня за цим дивовижним небесним явищем мали змогу спостерігати кияни, запоріжці, полтавці, харківчани та мешканці інших регіонів. А пов’язують його з потужним спалахом на Сонці.
— Коли магнітне поле нашої планети взаємодіє з частинками, які приносить сонячний вітер, спостерігається північне сяйво, — розповідає Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — Усе це відбувається в іоносфері (одному із кількох шарів атмосфери) на висоті приблизно 100 — 250 кілометрів.
— Чому це явище почастішало у наших широтах?
— Так, воно типове для полярних районів. Тому й має таку назву. Магнітне поле Землі спрямовує заряджені частинки, принесені сонячним вітром, до полюсів. Тож або з магнітним полем планети щось відбувається, або інтенсивність сонячних спалахів суттєво зросла. Зрештою, деякі дослідники стверджують, що магнітні полюси циклічно змінюються місцями кожні 200 — 300 тисяч років.
— Тепер — максимум сонячної активності. Тому й потужні спалахи на ньому часто відбуваються і вони спрямовані у бік нашої планети, — додає Анатолій Відьмаченко, в. о. головного наукового співробітника відділу фізики субзоряних та планетних систем Головної астрономічної обсерваторії НАНУ. — А от щодо магнітного поля Землі, то поки змін не спостерігається.
— А від чого залежить колір північного сяйва?
● А. Відьмаченко:
— Мені доводилося спостерігати за полярним сяйвом у більш північних широтах. І воно не було червоним, а переважно білим, блакитним, зеленим. Це тому, що частинки, які долітають від Сонця, потрапляють у ділянки атмосфери, котрі ближче до земної поверхні. Якщо ж частинки іонізуються у вищих шарах атмосфери, то північне сяйво набуває червоного забарвлення.
