Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало щорічний звіт щодо стану довкілля на навколоземній орбіті. За підрахунками науковців, там літає вже понад 130 мільйонів уламків космічного сміття!
Через зіткнення з ними щороку, згідно з даними ESA, один супутник зазнає руйнування. Фахівці організації попереджають, що такі випадки можуть серйозно порушити роботу служб GPS і моніторингу стихійних лих на Землі.
— Космічне сміття — це некеровані об’єкти, що літають довкола Землі: супутники, які припинили своє функціонування, а також фрагменти знищених супутників, ракет-носіїв і навіть інструменти, загублені космонавтами під час роботи у відкритому космосі, — каже Іван Крячко, в. о. завідувача лабораторії Головної астрономічної обсерваторії НАНУ. — У цьому списку — і космічні телескопи, що завершили роботу, повільно зменшують свою орбіту під силою тяжіння Землі й наближаються до неї.
— Якого розміру космічне сміття найбільш небезпечне?
— Навіть крихітні шматочки завбільшки міліметр можуть серйозно пошкодити пристрої, що працюють на орбіті нашої планети. Відомий приклад: у 1983 році піщинка сміття (менше 1 мм у діаметрі) залишила серйозну тріщину на ілюмінаторі багаторазового човника-шатла програми Спейс Шаттл. А у 2021 році уламок російської ракети “Зеніт-2” зіштовхнувся з діючим китайським метеосупутником YunHai 1-02 і знищив його. Щоразу такі зустрічі — велика загроза для космічних станцій і, зрозуміло, людей, що на них працюють.
Зважаючи на те, що довкола Землі перебувають мільйони уламків, кожне їх зіткнення може призвести до ланцюгової реакції й подальшого збільшення кількості сміття. Не виключено, що з часом ближній космос стане взагалі непридатним для досліджень, а робота супутників — неможливою.
— А чи загрожує космічне сміття безпосередньо нашій планеті?
— Взаємодіючи з атмосферою Землі, основна частина сміття згорає. Утім зареєстровані випадки, коли великі об’єкти все ж досягали поверхні планети. Так, у 2022 році обгорілий шматок космічного корабля SpaceX Dragon приземлився в Австралії на овечій фермі. А торік у Флориді (США) майже кілограмовий шмат із МКС впав на будинок фермера, пробив дах, пройшов через підлогу другого поверху. Наприкінці минулого року в Кенії просто посеред села звалилося з неба 500-кілограмове кільце ракети-носія. На щастя, ніхто з людей тоді серйозно не постраждав. Загалом нас певним чином рятує те, що більшість космічного сміття падає в океани.
— Чи є спосіб безпечно позбутися космічного сміття ще до того, як воно комусь зашкодило?
— Науковці працюють над цим. Пропонують вже на етапі проєктування супутників передбачати кошти на їхнє переведення на так звані орбіти похованн” — значно вищі, ніж орбіта Землі. Розробляються і методи корекції польоту елементів космічного сміття за допомогою потужного наземного лазера.
На початку червня 2023 року приватна компанія Astroscale (Японія) продемонструвала прибиральника ELSA-M, який планують запустити в космос найближчим часом. Цей прилад стане першим у світі комерційним космічним буксиром, що зводитиме з орбіти “мертві” супутники. Сподіватимемося, що вже невдовзі буде знайдено ефективний і безпечний метод позбутися космічного сміття. Важливо нині розробляти й технології, які б дозволяли не збільшувати його кількість. І приклади реалізації таких ідей вже є. Наприкінці березня закінчила роботу космічна обсерваторія ESA “Гая”. Її відразу ж запустили на орбіту довкола Сонця, там апарат уже нікому не заважатиме.
