Ярмаркують у Тлумачі двічі на тиждень: в середу і суботу. Та, звісно, ліпший базар у вихідний. Торгівля птицею, худобою, свинями, кролями та нутріями розпочинається рано — вже о сьомій годині на ярмарку чимало і продавців, і покупців.
Найбільше на базарі пташиного молодняку віком від двох-трьох днів до півтора-двох місяців. Одне кількаденне курча коштує 35 — 45 гривень, каченя — 50 — 65, гусеня — 70 — 80 гривень. “Щоб вибрати здорових курчат, подивіться, чи малята жваві, чи міцно стоять на ніжках. У них має бути м’який животик, повністю розкриті блискучі очі. Не беріть курчат, в яких випорожнення пінисте, блідо-жовтого кольору або темно-коричневе з кров’яними плямами — це певна ознака якоїсь заразної хвороби. Змарнуєте гроші”, — радить 64-річна Ольга Лаврів з Коломиї, яка торгує на цьому базарі вже не один рік.
До речі, досвідчені газди і газдині радять купувати власне не маленьких курчат, а дво-тримісячний молодняк. Бо з ним менше клопоту. За словами 74-річного тлумачанина Мирослава Плугатора, курчат, аби росли здоровими, треба протягом двох тижнів щодня годувати дрібно покришеними вареними яйцями, а згодом додавати до “меню” зелену кропиву. “Із молодняком легше: купив п’ять кілограмів базового корму за 150 гривень, і його вистачає на цілий тиждень для 10 підрощених курчат. До сухого корму варто щодня додавати “вітаміни” — свіжу кропиву, кульбабу, подорожник, конюшину, — пояснює пан Мирослав. — Щоправда, коштує молодняк дорожче — 80 — 100 гривень за особину”. Господар каже, що будь-яку птицю — чи молодняк, чи дорослу — треба утримувати в сухому приміщенні, без перетягів, також їй потрібен простір для вигулу. А каченятам і гусенятам — ще й достатня кількість води. “Дуже добре, якщо поблизу обійстя є річка чи озеро”, — зауважує мій співрозмовник.
Ті, хто не хоче вкладати час і гроші у відгодівлю курчат, може придбати на базарі дорослих курей-несучок. Ціна на них коливається від 110 до 150 гривень за особину залежно від віку й породи. “Можна дорослих несучок придбати й за менші гроші — 80 гривень”, — каже 49-річна господиня Галина Василів з Тлумаччини й показує на ряд, де торгують оптовики. Вони привозять дорослу річну-дворічну птицю з фермерських господарств та птахофабрик. Цих курей на базарі називають “общипанцями”, бо в них не таке густе пір’я, як у домашніх. “Але не зважайте на це, вони здорові. Просто на птахофабриці їх тримають у невеликих клітках, тому й мають такий трохи непривабливий вигляд. Минулого року я придбала 10 “общипанок”. Через місяць-два вони обросли пір’ям, стали добре нестися, майже щодня. А дві курки висиділи по 10 курчат. От тепер і торгую ціп’ятками”, — каже Галина Василів.
Порозмовлявши з продавцями птиці, довідуюся, що покупці зазвичай купують 10 — 35 курчат чи каченят. А от гусенят беруть не більше 10 — 15. Куплену птицю вкладають у великі картонні коробки з прорізами (щоб був доступ повітря) й везуть по домівках. Скільки хто витрачає на відгодівлю однієї курки або качки, покупці неохоче відповідають. Кажуть, що це дуже важко підрахувати. Водночас запевняють: у селі зазвичай мають чим годувати птицю, бо є і власне зерно, і вдосталь картоплі та інших овочів. Частину птиці вирощують для власних потреб, а лишки — продають. Тушка курки вагою 2 — 2,5 кілограма нині коштує на ринку 250 — 300 гривень, качатина й гусятина — ще дорожча. А вартість домашніх яєць залежить від сезону — цієї пори за десяток продавці правлять 50 гривень.
