За словами мера Харкова Ігоря Терехова, окупанти вперше вдарили цією зброєю по місту наприкінці серпня. Цілями, як і завжди, стали цивільні об’єкти, по яких ворог застосував бомбу-ракету “Грім-Е1”.
— Цю зброю створено на базі радянської ракети класу “повітря-земля” Х-38, — каже Валерій Рябих, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express. — Авіабомба “Грім-Е1”, на відміну від звичайних планерувальних бомб, оснащена реактивним двигуном, що дає змогу збільшити дальність ураження. У разі скидання з висоти 12 тисяч метрів вона долітає на відстань до 120 кілометрів. При висоті 5 тисяч метрів показник зменшується орієнтовно до 35 кілометрів. Маса снаряда — 594 кілограми, а бойової частини — 315 кілограмів.
Подібні засоби противник використовує нечасто. Так, по Харкову ворог завдав удару вперше. Але в лютому-березні цього року росіяни атакували цією зброєю Мирноград, що на Донеччині, та Херсон. З огляду на дальність бомби-ракети в зоні небезпеки опиняються насамперед прифронтові населені пункти, зокрема Суми та інші.
— Чи багато у противника цих бомб-ракет?
— На сьогодні немає свідчень того, що ворог масово може застосовувати цей засіб ураження. Вперше два варіанти цієї зброї росіяни представили ще у 2015 році на авіасалоні МАКС. А саме — “Грім-Е1” з реактивним двигуном та “Грім-Е2” — з додатковою бойовою частиною. Друга може летіти до 65 кілометрів. Найімовірніше, Росія наразі не налагодила масового виробництва бомб-ракет. Удари по Херсону, Мирнограду й Харкову могли бути черговим випробуванням цієї зброї. Зауважу, що дешевшим варіантом є застосування ворогом УМПК — універсального модуля планування та корекції, які вони встановлюють на ті бомби, яких мають багато на складах.
— Як можна боротися з бомбами-ракетами?
— Найбільш ефективний спосіб — ліквідація їх виробництва, а для цього нам потрібні ракети з мінімальною дальністю 600 кілометрів. Ефективне й знищення носіїв ракет — літаків (чи то в повітрі, чи то на аеродромах базування), а також складів зберігання. Але для цього нам потрібна така зброя, як, наприклад, ATACMS, та можливість бити нею по території Росії. Бо збивати бомби-ракети зенітними засобами доволі важко.
