Тепер для всіх без винятку абітурієнтів буде обов’язковим екзамен з іноземної мови. Понад те, на третьому році навчання аспірантам доведеться підтвердити свій рівень знань з української та іноземної мов на загальнонаціональному іспиті.
У Міносвіти пояснюють: на такі зміни довелося піти через те, що багато чоловіків призовного віку вступають до аспірантури, щоб уникнути мобілізації. Прокоментувати нововведення ми попросили засновника Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud Олександра Кондратюка.
— Чи виправдане запровадження обов’язкового іспиту з іноземної мови під час вступу до аспірантури? Які правила були досі?
— Раніше діяла норма, яка дозволяла не складати іспиту з іноземної мови, якщо вступник мав міжнародний сертифікат на кшталт TOEFL, IELTS, Cambridge і так далі. Тепер, незалежно від наявності такого документа, всі складатимуть екзамен. Як на мене, ці новації виправдані. Бо школярі складають ЗНО чи НМТ незалежно від того, чи мають вони міжнародний сертифікат, що засвідчує їхній рівень знання іноземної. Такі самі вимоги мають бути й до аспірантів.
Зауважу, що решта правил для них залишається без змін. Перш ніж пройти вступні випробування на рівні навчального закладу, потрібно скласти ЄВІ (єдиний вступний іспит). Він складається із двох частин. Перша — це іноземна мова. Друга частина — так званий ТЗНК, тобто тест на загальну навчальну компетентність. Тут встановлено поріг — 160 балів для того, щоб потрапити в аспірантуру.
— У якій формі відбуватимуться іспити з української та іноземної мов на третьому році навчання? I чому саме на третьому, а не на четвертому, тобто останньому?
— Ці іспити проводитимуть із використанням технологій зовнішнього незалежного оцінювання. Міністерство освіти вважає, що варто перевірити, чи справді ті, хто навчається в аспірантурі, хочуть робити дослідження і йти шляхом наукової чи викладацької кар’єри, а чи воліють просто уникнути мобілізації. Річ у тім, що 2023 року був великий наплив вступників, зокрема чоловіків віком понад 25 років. А вже торік правила вступу ускладнили й скасували можливість вступу на денну форму навчання за контрактом.
Якщо до повномасштабної війни до аспірантури щороку подавалося приблизно 7 — 8 тисяч осіб, то 2023-го вступило 18 тисяч. У 2025 — 2026 роках ці люди навчатимуться на третьому курсі, і їм уже доведеться складати загальнонаціональне тестування. Міністерство освіти хоче з’ясувати, чи мають вступники 2023 року базові знання, потрібні кожному аспірантові. Якщо ні, то вони не отримають диплома. Урядовці кажуть, що з тих 18 тисяч, які вступили 2023 року, приблизно 3 тисячі були відраховані за перший рік навчання.
Як на мене, після ускладнення умов вступу та навчання можна було залишити денну форму на контракті. Бо такі випробування проходять лише ті, хто справді готовий присвятити себе науці. Скасувавши ж контракт для денної форми навчання, куди можна було б набрати ще декілька десятків тисяч людей, держава просто втратила мільярди гривень.
