За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, кількість місць за державним замовленням у медичних навчальних закладах збільшується. “Але на початку нового навчального року ми не заповнили на 100% усі ці місця”, — зазначив очільник відомства. А ще років 20 — 30 тому в медичних вишах був шалений “конкурс”, тож потрапити туди без хабарів було майже нереально. Та й професія лікаря вважалася дуже престижною. Що ж змінилося нині?
— Недобір у вищих медичних навчальних закладах — маркер загальної нестачі в Україні абітурієнтів. Передусім це сталось внаслідок того, що останнім часом усе більше старшокласників виїжджає за кордон. Окрім того, під час повномасштабного вторгнення суттєво поменшало іноземців, які раніше обирали для навчання українські медичні університети, — пояснює Володимир Страшко, доктор філософії з економіки (PhD), директор дистанційної школи Unicorn School. — Зважаючи на таку ситуацію, немає іншого виходу, як об’єднання вищих медичних навчальних закладів. У суспільстві така реформа викликає спротив, багато хто вважає, що в такий спосіб руйнують вищу освіту. Але нинішню мережу будували під іншу (значно більшу) кількість студентів.
— Варто зазначити й ще одну причину нестачі охочих здобувати медичну освіту. Лікарі можуть підлягати обов’язковій мобілізації. Тож багато абітурієнтів відмовляються стати медиками саме через невизначеність щодо свого майбутнього, — додає експертка з ринку праці Марія Абдулліна. — Також є такий фактор, як складність набування професії, адже йдеться про дуже тривалий шлях навчання. Аби стати лікарем, до прикладу хірургом, і мати достойну зарплату, потрібно не чотири-п’ять років, а набагато більше. Тоді як є чимало інших професій, які дають змогу отримувати дохід набагато швидше.
— Чи може це призвести до кадрової кризи в медичній сфері?
● М. Абдулліна:
— Цілком ймовірно. Чимало медиків-жінок виїхало за кордон, медики-чоловіки воліють не влаштовуватись офіційно на роботу, аби уникнути мобілізації. Сьогодні вже можемо констатувати критичну нестачу фахівців у фармакологічній сфері. Є чимало випадків, коли компанії спеціально інвестують у навчальні заклади (наприклад, обладнують кабінети, забезпечують хімічними реактивами) з розрахунком на те, що в майбутньому отримають спеціалістів.
