Отже, 2024-й триватиме 366 діб. Додатковий день — це 29 лютого, так званий Касіянів день. Тому й високосний (переступний) рік у народі називають Касіяновим. А ще існують різні повір’я, пов’язані з переступним роком. Зокрема кажуть, що в такому році одружуватися не варто, бо пара буде нещасливою, а шлюб — недовговічним. І що не варто розпочинати власну справу, продавати чи купувати майно, змінювати роботу, бо нічого доброго з цього не вийде. Та чи мають підгрунтя такі перестороги?
— У 45 році до н. е. Юлій Цезар запровадив юліанський календар, — розповідає Анатолій Відьмаченко, професор, доктор фізико-математичних наук, в.о. головного наукового співробітника відділу фізики субзоряних та планетних систем Головної астрономічної обсерваторії НАНУ. — Середня тривалість року за цим календарем дорівнювала 365,25 дня. Тож кожен четвертий рік (високосний) тривав 366 днів.
Проте тропічний рік (основа сонячного календаря, який базується на періодичності обертання Землі навколо Сонця) становить 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд, а не 365 діб і 6 годин, як юліанський. Йдеться про різницю у 11 хвилин 14 секунд. Через це за 128 років й накопичується приблизно одна додаткова доба.
Похибку помітили у XІV столітті. Тому в 1582 році папа Григорій XIII запровадив календар, у якому теж були високосні роки. Але не йшлося про кожен четвертий рік, а лише про ті, що кратні 4 і не кратні 100, а також кратні 400. Тож виходить, що впродовж чотирьох століть переступні роки випадають 97 разів. До прикладу, 1700-й, 1800-й і 1900-й не були переступними, хоча мали б бути такими за юліанським календарем. І 2100 рік теж не буде високосним. Хоч і 2096 — переступний.
— Чому у високосні роки додатковий день — саме в лютому?
— Справді, і в юліанському, і в григоріанському календарях у високосний рік додається одна доба в лютому. Тоді місяць триває не 28, а 29 днів. Річ у тім, що в давнину Новий рік випадав не у січні, а в березні. Відповідно лютий був останнім місяцем року. Логічно було саме в кінці року додавати додатковий день.
— А як щодо віри в те, що переступний рік — нещасливий?
— Вочевидь, таке повір’я виникло через те, що високосний рік не такий, як інші. Тобто триваліший. До речі, декілька років тому я довідався, що 29 лютого РАЦСи не працюють. Знайомі обрали цю дату, щоб одружитися, оскільки 29 лютого випадало в суботу. Проте у РАЦСі зареєстрували їх на березень. Звісно, якщо люди не вірять у те, що високосні роки — нещасливі, то й нещастя проходить повз.
— Переконання у тому, що високосний рік — нещасливий або важкий, є марновірством, — пояснює протоієрей Михайло Сивак, кандидат богословських наук, проректор Львівської православної богословської академії, клірик кафедрального собору Покрова Пресвятої Богородиці ПЦУ. — Високосні роки впровадили винятково для того, щоб мати більш точний календар, який відповідає астрономічним розрахункам.
Зрештою, щоразу в Новий рік у храмах відбуваються богослужіння. І у високосні теж. Тож і ці роки освячуються молитвою і Божою благодаттю. І християнам слід більше покладатися на Бога, ніж на різні повір’я і забобонні вірування.
І це також стосується одруження у переступні роки. Як складеться сімейне життя, абсолютно не залежить від року, коли люди одружилися.
