Анна і Микола побралися 16 років тому. Мріяли про трьох діток, проте стали батьками чотирьох синів і доньки, яких виховували з любов’ю. А торік жінка дізналась, що знову при надії. Недавно в подружжя народились донечки-двійнятка. Уся велика родина сприйняла появу їх на світ з неймовірною радістю.
Вона — зі села Старий Яричів, він — із Ямполя, що на Львівщині. Якось хлопець звернув увагу на вродливу дівчину й спитав дорогу, хоч добре знав місцевість. “Мені тоді було 14, Миколі — 17. Наступні три роки зустрічались. А коли я навчалась в 11 класі, він не раз казав: “Давай розпишемось”. Боявся, щоб мене не вкрали, — з усмішкою згадує Анна Голуб. — Моя мама була не проти нашого шлюбу, вона виросла в багатодітній родині (де було дев’ятеро братів і сестер), вийшла заміж у 16, народила й виростила п’ятьох дітей — чотирьох донечок і сина”. А от майбутня свекруха спершу відмовляла сина, мовляв, ще замолодий для одруження, має час погуляти. Але Микола був наполегливий, казав: “Це моя доля”.
Тож спершу до оселі випускниці прийшли свати, а в листопаді 2009-го наречений повів кохану під вінець. Миколі тоді було 20 років, через тиждень після весілля Анні виповнилось 18. “Ми оселились у Ямполі й мріяли про трьох діток. Наступного року після одруження народився наш первісток — Юрко, а тоді — один за одним — ще трійко синів — Микола, Матвій і Артем, — розповідає Анна. — Виховуючи чотирьох синочків, зрозуміли, що дуже хочемо мати ще й донечку. І наша мрія здійснилась — дев’ять років тому я народила Златку”.
...Торік навесні кухарці Анні Голуб на роботі стало зле — крутилася голова, нудило. Спершу подумала, що то через спеку й нестачу повітря на кухні. Та вдома жінка зробила тест на вагітність, і він виявився позитивним. “Хоч це було несподівано, я зрадів. Бо дуже люблю дітей. А де п’ятеро, там і шостому місце знайдеться”, — ділиться Микола Голуб, який займається ремонтом дахів. Та коли його дружина прийшла на УЗД, лікарка повідомила: “А їх тут двоє”.
“Я розплакалась від несподіванки. Тоді згадала, що бабуся по татовій лінії має сестер-близняток”, — каже Анна.
Проте саме ця вагітність, на відміну від п’ятьох попередніх, була доволі важкою — Анну мучив токсикоз, дошкуляли набряки. А за словами Михайла Данчука, акушера-гінеколога Лікарні святої Анни (Перше ТМО Львова), ембріони мали спочатку один на двох хоріон — зовнішню зародкову оболонку, яка згодом трансформувалася в одну на двох плаценту. Ускладненнями такої вагітності можуть бути кровотечі, завмирання плода або ж передчасні пологи. Тож лікарі доклали всіх зусиль, аби жінка виносила діток.
Торік 17 жовтня (на 38-му тижні вагітності) шляхом кесаревого розтину на світ з’явилися дві дівчинки. Одна важила 2300 грамів, друга — 2450! Їхній зріст був 46 і 47 сантиметрів. За шкалою Апгар (оцінка стану новонароджених за десятибальною системою) діткам дали по вісім балів — це дуже гарний показник!
Від народження у догляді за близнючками допомагає їхня тітка Мар'яна (рідна сестра Анни Голуб).
“Імена для донечок обирали разом. Зрештою дійшли згоди, що їх звати Евеліна та Юліана. Вони — однакові й обидві дуже схожі на татка! Микола встає до них вночі й біжить вдень, коли починають плакати. Перевдягає, готує суміші, бо вони на мішаному вигодовуванні, — зауважує 34-річна Анна Голуб.
Щасливий батько з новонародженими донечками.
П’ятеро дітей перед тим, як піти до школи і після повернення додому, обов’язково цілують двійняток. Трійко старших синів, яким вже 15, 14 і 12 років, носять маленьких сестричок на ручках. 11-річний Артем і дев’ятирічна Злата говорять до малюків, обіймають. Усі їх забавляють”.
“Дівчатка ростуть і добре розвиваються. Їхня вага вже становить 4100 і 4600 грамів, а зріст — 53 і 54 сантиметри”, — ділиться щасливий 37-річний батько. “Відтепер у моєї мами 16 внуків, а в Миколиної (яка виховала двох дітей) — десятеро”, — додає Анна.
