Персеїди візуально вилітають із сузір’я Персея. Саме там розташований їхній радіант.
“Персеїди — це “посланці” комети Свіфта — Таттла. Її відкрили незалежно один від одного американські астрономи Льюїс Свіфт та Горас Таттл у липні 1862 року, коли вона проходила найближче до Землі. І щороку, коли планета проходить через кометний шлейф, що складається з уламків льоду і каміння, ці частинки потрапляють в її атмосферу, — каже Михайло Рябов, астрофізик. — Середня швидкість Персеїдів — понад 200 тисяч кілометрів на годину. Вони нагрівають та стискають повітря навколо себе. Звідси ці яскраві спалахи: прямі суцільні або переривчасті лінії, а іноді навіть вогняні кулі. Побачивши їх, деякі спостерігачі повідомляли про НЛО. За підрахунками астрономів, кількість метеорів зазвичай сягає від 50 до 100 на годину (хоча у 1993 — 1994 роках реєстрували від 200 до 500 спалахів на годину). Щоправда, цього року пік Персеїдів припадає на період після повного Місяця (9 серпня). Його усе ще яскраве світло може заважати спостереженню. Тож більший шанс “спіймати” зірку перед світанком, коли місячне світло вже не таке сильне”.
Щоб побачити Персеїди, не потрібні якісь спеціальні прилади, каже фахівець. Головне, щоб небо було безхмарне й не сильно підсвітлювалося вогнями міста. Тому ідеальний майданчик для спостережень — тиха місцина за містом, у сільській місцевості чи в горах.
