У липні минулого року мешканець Плужненської громади, що на Хмельниччині, пройшов військово-лікарську комісію, був визнаний придатним до служби за станом здоров’я і отримав повістку. Але у визначений час та дату без поважних причин не прибув на збірний пункт для відправлення у військову частину.
За фактом ухилення від призову на військову службу під час мобілізації щодо чоловіка розпочали кримінальне провадження. Справу нещодавно розглянув суд.
Обвинувачуваний лише частково визнав свою провину. У суді він виправдовувався: не прибув за повісткою, позаяк вважав, що його мобілізувати не мають права. Мовляв, мобілізаційний вік у нас з 27 років, а він молодший. Також чоловік додав, що наразі служити не бажає, бо боїться за своє життя. Попри всі аргументи, суд позбавив ухилянта волі на три роки.
— Свого часу житель Хмельниччини проходив строкову військову службу, після закінчення якої в лютому 2016 року був зарахований у запас, — каже Віта Франчук, речниця суду. — А згідно із законодавством, на службу під час мобілізації призивають усіх резервістів і військовозобов’язаних, які перебувають у запасі та не заброньовані на підприємствах критичної інфраструктури і військово-промислового комплексу. Резервістів призивають для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу в підрозділах ЗСУ.
— Згідно із законом, не мають права мобілізовувати чоловіків віком до 27 років, котрі не проходили строкової військової служби і мають статус призовника, — пояснює Ростислав Кравець, адвокат. — Їх можуть покликати до війська лише в разі добровільної згоди.
Водночас якщо чоловік — у статусі військовозобов’язаного, то мобілізувати його до 27 років мають цілковите право. Поняття “призовник” і “військовозобов’язаний” у нас часто плутають, вважаючи їх тотожними. Проте це не зовсім так.
Нагадаю, що парламент ухвалив у першому читанні законопроект, який передбачає зменшення призовного віку до 25 років. За попередніми даними, новий закон про мобілізацію, ймовірно, буде проголосований до кінця лютого, а набуде чинності на початку квітня. Це означає, що, тільки-но він вступить у силу, чоловіків віком від 25 років навіть без досвіду військової служби можуть примусово мобілізувати у воєнний час.
— Нерідко працівники ТЦК затримують на вулицях хлопців, зокрема студентів, везуть у військкомат і змушують писати заяву про добровільну мобілізацію. Як діяти в такому випадку?
— Справді, працівники військкоматів вдаються до незаконних методів і під психологічним тиском змушують писати заяву про нібито добровільну мобілізацію. Для цього можуть не випускати з приміщення ТЦК декілька годин поспіль, залякують кримінальною відповідальністю, застосовують інші методи впливу. Раджу у такому випадку не підписувати жодних заяв.
— А що робити, коли призовник під психологічним тиском усе-таки погодився на добровільну мобілізацію? Адже такі випадки непоодинокі.
— Дії працівників ТЦК можна оскаржити у заяві до територіального підрозділу ДБР. Для цього навіть не потрібно доказів. Досить лише заяви потерпілого. З юридичної погляду такі діяння працівників ТЦК можна кваліфікувати як перевищення службовою особою влади чи повноважень. Хоча, як знаємо з практики, працівників військкоматів дуже рідко притягають до відповідальності. Якщо ж призовник під тиском підписав заяву про добровільну мобілізацію, але не оскаржив дії співробітників ТЦК, то, отримавши мобілізаційну повістку, мусить з’явитися у вказані час і дату на збірний пункт, в іншому разі його визнають ухилянтом і відкриють кримінальне провадження.
