Президент Литви Гітанас Науседа висловив сумніви, що війна РФ проти України закінчиться до 2028 року. Адже Кремль, за його словами, не хоче миру. “Поки що я не бачу світла в кінці тунелю”, — зауважив глава держави. Тим часом аналітики попереджають: за такого сценарію на українську економіку чекають серйозні випробування.
— Війна вже завдала величезної шкоди нашій економіці, — каже Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук. — Ворог окупував понад 20% української території, причому захопив стратегічно важливі регіони. Наприклад, Донбас, де були зосереджені підприємства вугільної промисловості, металургії, машинобудування. Окуповані й деякі морські порти, через які здійснювалися поставки української продукції на експорт, найбільша в Європі Запорізька АЕС, що забезпечувала значну частину потреб в електроенергії. Також багато підприємств зазнали руйнувань і були зупинені або значно скоротили виробництво. Дефіцит зовнішньої торгівлі в 2024 році сягнув рекордної позначки в 29 мільярдів доларів і продовжує зростати. Україна нині виживає завдяки іноземним кредитам. Це нагадує фінансову піраміду, яка рано чи пізно може зазнати краху.
— А якщо війна триватиме ще три роки?
— Це призведе до подальших руйнувань підприємств та інфраструктури. Внутрішнє виробництво цивільної продукції буде скорочуватися, дефіцит зовнішньої торгівлі — зростатиме. Як і залежність України від іноземних кредитів. Проте, якщо західні позики надходитимуть у необхідних обсягах, то Україна витримає ще три роки війни. Звісно, за цей період рівень життя населення ще більше впаде. Інфляція прискорюватиметься, а підвищення зарплат відставатиме від зростання цін. Особливо це позначиться на найбільш незахищених верствах населення — пенсіонерах, особах з інвалідністю, малозабезпечених.
— Війна до 2028 року — це дуже поганий для нас сценарій, — додає Данило Монін, експерт Українського інституту майбутнього. — Адже з України може виїхати ще декілька мільйонів. Залишиться 25 мільйонів населення, з яких — дев’ять мільйонів пенсіонерів та осіб з інвалідністю, два мільйони дітей, і лише 14 мільйонів працездатних.
— Якщо війна затягнеться, то влада, мабуть, таки змушена буде піти на непопулярні заходи.
● О. Хмелевський:
— Так, зокрема підвищити тарифи на газ та опалення для населення, що посилить соціальну напругу. Через неспроможність влади належним чином налагодити облік військовозобов’язаних та організувати роботу ТЦК приблизно шість мільйонів чоловіків нині ховаються від мобілізації та майже виключені з економічного життя. Оскільки вирішення проблем мобілізації я не очікую, то Україні незабаром доведеться знизити мобілізаційний вік.
— Путін зацікавлений у тривалій війні. Він сподівається, що партнери втомляться нас підтримувати, — зауважує Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”. — Поведінка США, котрі вже не так допомагають Україні, як раніше, обнадіює російського диктатора, що шляхом Штатів підуть й інші країни. Ми ж самостійно, без підтримки партнерів, вести війну аж три роки не зможемо.
— А Росія має такі спроможності?
● О. Хмелевський:
— Економіка РФ також стикається зі значними проблемами. Хоча, попри санкції, їй вдається забезпечувати позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, проте більша частина виручки надходить у неконвертованій валюті, як-от китайський юань чи індійська рупія. Як результат — нагромаджуються значні запаси валют, які не можуть бути використані. Фонд національного добробуту значно скоротився, особливо його ліквідна частина. Також РФ стикнулася зі сплеском інфляції, з якою бореться шляхом підняття облікової ставки. Висока ставка завдала й завдає величезної шкоди російській економіці, це вже призвело до скорочення виробництва цивільної продукції. Плюс у РФ назріває банківська криза через зростання у кредитних портфелях банків частки непрацюючих активів. І все ж Росія цілком здатна продовжувати війну ще декілька років. На жаль.
