Нехтування сигналу оповіщення про повітряну загрозу часто супроводжується фатальними наслідками. Так сталося в ТРЦ у Кременчуці, де від російської ракети загинуло понад два десятки людей. На жаль, після сирени заклад не зачинили... А нещодавно — також у центрі Вінниці.
— У великих торговельних центрах бомбосховища організовані зазвичай у підземних паркінгах, — розповідає Олег Хомич, заступник начальника управління, начальник відділу зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення департаменту з питань цивільного захисту ЛОВА. — Там може поміститися багато людей. Тож відвідувачі ТЦ після оповіщення про повітряну тривогу мали б одразу йти в ці укриття.
Та, на жаль, люди часто нехтують правила безпеки. Декілька разів доводилося спостерігати, як у торговельних центрах під час повітряної тривоги магазини закривали, а покупців просили покинути територію закладу або перейти у бомбосховище. Тим часом люди виходили на вулицю і чекали на відбій біля входу. Наслідки таких дій — непередбачувані.
Трагедія у Кременчуці мала би кожному нагадати, що не варто нехтувати повідомлення про повітряну тривогу. Продавчиня одного з магазинів цього ТЦ розповідала, що у перші місяці всі працівники й відвідувачі організовано йшли в укриття. Згодом люди стали звикати до сирен і не реагували на них. І це призвело до трагічних наслідків — 21 особа загинула й ще дуже багато отримали поранення.
Слід розуміти, що сьогодні в Україні немає безпечних місць. Агресор має ракети й завдає ними ударів. Куди впаде наступна, важко передбачити.
До слова, якщо торговельний центр має невелике за площею бомбосховище, куди не зможуть поміститися всі працівники й покупці, адміністрація мала б повідомляти про розміщення укриттів поблизу їхнього закладу, аби кожен знав, де можна сховатися. І про пожежну безпеку, і про відповідні заходи за сигналом “повітряна тривога” повинна дбати саме адміністрація магазину.
— Який алгоритм дій у випадку, коли люди під час повітряної тривоги перебувають у громадському транспорті?
— У таких ситуаціях ми рекомендуємо виходити на найближчій зупинці та прямувати до бомбосховища, що неподалік. Рух громадського транспорту під час повітряної тривоги мав би припинятися... Проте висаджувати пасажирів міжміських автобусів десь на трасі посеред поля, вважаю, недоцільно.
— А якщо, власне, хтось у момент небезпеки все ж опинився посеред поля, то що тоді?
— Слід заховатися у яр, балку, канаву. Та, до прикладу, на Харківщині й Сумщині, де населені пункти обстрілюються з мінометів і ствольної артилерії з території рф, сповіщення про повітряну тривогу за цих умов не надходять. Бо відстежувати всі обстріли дуже важко. Тож це вже місцева влада мала б вирішувати, чи необхідно споруджувати бліндажі або робити окопи для людей, які працюють у полях.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як нині живе село, яке затопили, щоб врятувати Київ
