Першого серпня в Україні стартує вступна кампанія. Чимало випускників шкіл ще думають, який фах обрати, щоб потім і роботу було неважко знайти, і добре заробляти. Адже ринок праці дуже мінливий: вакансії, актуальні нині, через п’ять років можуть стати вже не такими затребуваними. Ми підготували текст, який допоможе абітурієнтам визначитись.
— Найбільш перспективними є ті спеціальності, що передбачають всебічну фундаментальну підготовку, потрібну у багатьох сферах діяльності, — математика, природничі науки, економіка, право, — каже головний експерт групи “Освіта” “Реанімаційного пакета реформ” Володимир Бахрушин. — Вони полегшують адаптацію до нових умов і опанування нових професій, яких сьогодні, можливо, ще немає.
Друга група перспективних спеціальностей — загальноінженерні, ІТ, педагогічні, медичні, управлінські, аграрні. Так, згодом вони вимагають опановувати нові інструменти і технології. Але пов’язані з цими спеціальностями професії залишаться потрібними ще багато років.
— У майбутньому зміниться технологічне оточення, тобто те, з чим фахівці будуть працювати, — каже директор Інституту професійних кваліфікацій Родіон Колишко. — Раніше агроном ходив з елементарним пристроєм вимірювання кислотності, а нині він працює з інформаційним-аналітичним комплексом у комп’ютері. Але сам зміст професії не змінюється.
— Кажуть, в Україні вже забагато IT-спеціалістів. Згодні з цим?
— Ні, якраз є серйозна проблема із забезпеченням такими фахівцями, вони входять у першу трійку найбільш затребуваних, — вважає HR-експертка Тетяна Пашкіна. — У наступні роки підвищуватиметься попит на системних адміністраторів. Ще один перспективний напрям — фармацевтика. Навіть у кризу кількість нових вакансій тут не зменшилася. Фахівці потрібні і в аптеки, і в лікарні. Заробітна плата також непогана, стартує від 10 — 15 тисяч гривень.
Досі є величезний попит на зварників, механіків, слюсарів тощо. У містах-мільйонниках, скажімо, сантехніки заробляють від 30 тисяч гривень на місяць, і черга до хороших спеціалістів — на пів року.
Досі є величезний попит на зварників, механіків, слюсарів тощо.
У майбутньому зростатиме попит на фахівців-робототехніків, спеціалістів інтернету розумних речей. З’явиться більше вакансій, пов’язаних з генною інженерією, нейромережами тощо.
— На які ще спеціальності радите звернути увагу абітурієнтам?
Р. Колишко:
— На професії, пов’язані з машинобудуванням і сільським господарством. Вони активно розвиваються у країні. Потрібні токарі, фрезерувальники, інженери-мехатроніки. Попит на них шалений. Токареві 4 — 5 розряду пропонують від 25 тисяч гривень. А цей фах можна здобути в училищі за 1,5 — 2 роки. У сільському господарстві затребувані агрономи, логісти, фахівці, залучені до високотехнологічного процесу виробництва, переробки і транспортування продукції. Серйозно розвивається напрям, пов’язаний з альтернативними джерелами енергії. Потрібні фахівці, які встановлюватимуть сонячні батареї, теплові насоси, обслуговуватимуть їх.
— А як щодо економістів, юристів, філологів?
Т. Пашкіна:
— Із юристами перебір ще на 3 — 5 років наперед. Водночас не вистачає юристів-міжнародників зі знанням англійської мови. Первинний бухгалтерський облік автоматизується, тож так багато бухгалтерів уже не буде потрібно. Загалом, молоді треба готуватися до того, що одна професія не годуватиме їх аж до пенсії. Бо все швидко змінюється. У майбутньому будуть професії, що поєднуватимуть декілька колишніх спеціальностей із штучним інтелектом, роботизацією тощо.
— Вчителі та лікарі у цьому майбутньому знадобляться?
— Учителів традиційно не вистачає. Їх можливо випускати ще більше, але це те саме, що носити воду у ситі. Бо доки зарплата вчителя буде копійчаною, доти у школах бракуватиме педагогів. Щодо медиків, то, з одного боку, потреба у них висока (за даними МОЗ, в Україні не вистачає 33 тисячі лікарів. — Ред.), вакансії є, їх багато. А з другого — з початку цього року у рамках медреформи скорочено 50 тисяч медиків. І тут теж є проблема із зарплатами.
— А чи позначиться коронавірусна криза на ринку праці?
— Безперечно, зміниться динаміка розвитку медичної сфери, збільшиться попит на діагностику, різні тестування на зразках біоматеріалів з автоматичною онлай-обробкою результатів, — каже експерт з економетрики, фінансів та інвестицій Євген Пенцак. — Істотно може змінитись сфера освіти, яка оптимізується внаслідок переходу шкіл та університетів на змішане навчання — очне й дистанційне. Тотальних змін зазнають туристична індустрія, індустрія розваг, готельний бізнес та сфера авіаперевезень. Люди намагатимуться ще довго мінімізувати контакт з іншими, щоби зменшити ризик зараження. Новий спосіб життя приведе до зростання бізнесу з доставки їжі та продуктів, розвитку електронної комерції. Буде розвиватись й індустрія фабрик-кухонь, які обслуговуватимуть клієнтів у радіусі трьох кілометрів.
— Які поради могли б ви дати молодим людям, які вагаються з вибором вишу?
В. Бахрушин:
— Вибір закладу — це насамперед вибір середовища, в якому вступник буде перебувати у наступні роки. Воно може сприяти розвитку не лише в обраній сфері — важливо також розвивати загальні компетентності: здатність до самонавчання і особистого поступу, вміння приймати ефективні рішення, працювати самостійно і в колективі, аналізувати й оцінювати інформацію тощо. Це запорука майбутньої успішності. Обираючи виш, варто звернути увагу на його позиції у рейтингах, на репутацію, відгуки студентів, випускників та роботодавців.
Р. Колишко:
— Зверніть увагу, чи серед партнерів вищого навчального закладу є відомі роботодавці, які забезпечують стажування, а потім і працевлаштування студентів. Це — вагомий плюс вишу!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про ще одну схему медичних знущань в Україні
