За даними Мін’юсту, до 147,5 тисячі батьків, котрі не виконують обов’язку з утримання дітей, застосовано передбачені законодавством тимчасові обмеження. У чому саме вони полягають?
— Якщо сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, то виконавча служба вносить відомості про неплатника до Єдиного реєстру боржників, а також може стягнути його майно, — коментує адвокат Роман Кісіль. — У разі заборгованості понад чотири місяці неплатника аліментів можуть обмежити у праві керування транспортними засобами, користуванні вогнепальною мисливською та пневматичною зброєю, заборонити тимчасово полювати та виїжджати за кордон.
А коли сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, то на боржника складають адмінпротокол за статтею 183-1 КУпАП і скеровують до суду. Суд може призначити винуватцеві від 120 до 240 годин громадських робіт. Аналогічне покарання застосовують до боржника, який не сплачує аліментів понад три місяці на утримання дитини з інвалідністю або з тяжкими перинатальними ураженнями нервової системи, вродженими вадами розвитку, онкологічними недугами тощо. У разі річної заборгованості зі сплати аліментів боржника можуть оштрафувати на 20%, заборгованості два роки — на 30%, три роки — на 50% суми боргу. Ці штрафи переказують отримувачеві аліментів.
— Крім того, за несвоєчасну сплату аліментів з боржника можуть стягнути неустойку (пеню), — додає секретарка Комітету з питань сімейного права Національної асоціації адвокатів Ірина Попіка. — Її визначають у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення до їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Але це можливо лише в разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов’язаної сплачувати аліменти.
— Що маєте на увазі?
— Може йтися як про пряму відмову від сплати встановлених судом аліментів, так і про приховування зарплати та інших доходів, зміну місця проживання чи роботи без подання заяви про необхідність стягування аліментів тощо.
Але якщо боржник доведе, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов’язання, його вважатимуть невинуватим у виникненні заборгованості. І тоді немає підстав стягувати з нього неустойку. У такому випадку треба надати докази на підтвердження об’єктивних перешкод для своєчасної сплати аліментів. Ними може бути хвороба, несвоєчасна виплата зарплати тощо.
— А в яких випадках особу притягують до кримінальної відповідальності?
● Р. Кісіль:
— Таке передбачено за злісне ухилення від сплати аліментів. Наприклад, аліментник спеціально приховує свої доходи, не влаштовується офіційно на роботу, не повідомляє виконавчу службу про те, що змінив місце праці. Таке правопорушення карається громадськими роботами на період від 80 до 120 годин або пробаційним наглядом чи обмеженням волі до двох років.
